Територія сумної пам’яті
У черговий раз світ і Україна, в першу чергу, відзначає сумну річницю аварії на Чорнобильській АЕС. 26 квітня 1986 року на четвертому реакторі атомної електростанції у Чорнобилі в результаті необдуманого експерименту, технічних помилок і нещасливого збігу цілого ряду обставин пролунав вибух. Реактор тлів 11 днів, викидаючи в атмосферу величезну кількість радіоактивних субстанцій. Вивільнена, тоді, радіоактивна енергія дорівнювала енергії 200 бомб, скинутих на Хіросіму.
Чорнобильську катастрофу визнано однією з найбільших у ХХ столітті.
Минає 32 роки, а цей чорний день Чорнобильської аварії продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд тієї покривдженої землi. Він не минув безслiдно, а розплодив по свiту багато трагедій. Та цей день буде завжди об’єднувати всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю 
надiєю.
Цій даті присвячено тематичну виставку «Чорнобиль… біль і пам’ять вічні», яка діє в читальному залі бібліотеки. Література у розділах «Чорнобильський квітень: як це було» та «Життя після Чорнобиля» познайомить всіх бажаючих з деталями трагедії на ЧАЕС, її наслідками та подвигом ліквідаторів аварії, які, ризикуючи собою, першими прийняли на себе вогонь атомної катастрофи. Представлені на виставці і спогади про ті трагічні події квітня 1986 року, про важкі дні випробувань. 
Тут зібрані документи найрізноманітнішого спрямування, які розкривають соціологічні, політичні та морально-етичні аспекти цієї трагедії. Виставка презентує й художні твори українських та зарубіжних митців слова, присвячені Чорнобилю. Всі ці книги зіткані із правди, скорботи і мужності людей, що ввібрали у своє серце біль Чорнобильського лихоліття.
Чорнобиль залишив по собі Зону відчуження – 
тридцятикілометрову зону довкола. Але це поняття дещо умовне в плані кордонів, бо тоді ще ніхто не знав, які території реально постраждали. Загалом це 200 тисяч кв. км територій на українських і білоруських землях, близько сотні виселених сіл (частина з яких захоронена) та два відомі усьому світу міста — Чорнобиль та Прип’ять. Розділ виставки «Реконструкція болю» знайомить із назвами населених пунктів, покинутих внаслідок аварії на ЧАЕС. Представлені тут також світлини, які, незважаючи на 32-річну давність, і досі бентежать душу та серце, пробуджують спогади про тих людей, які врятували Україну і світ від тотальної ядерної загрози.
Можливо, ми звикли до Чорнобиля… Як це не дивно. Ми звикли до наявності Зони відчуження, до болю відірваних від коріння людей, до небезпеки, що причаїлася під Саркофагом, до гіркого присмаку полину у наших душах. Звикли і змирилися. Поринули у поточні нагальні проблеми: добробут, недуги, політика… І все ж відчуваємо, що не до кінця усвідомили та оцінили подані природою уроки, не знаємо куди йти далі, після катастрофи, і якими нам бути.
Ця виставка є даниною пам’яті всім, хто поклав своє життя і здоров’я заради ліквідації страшних наслідків Чорнобильської аварії, пересторогою прийдешнім поколінням.
Виставка діятиме до кінця квітня. Запрошуємо до перегляду!