Долинська центральна публічна бібліотека

Диво Оксани Грицей

Віртуальна виставка ознайомить з творчістю заслуженого майстра народної творчості України, художниці-портретистки Оксани Грицей, яка першою в українському образотворчому мистецтві почала використовувати техніку випалювання на дереві, а згодом удосконалила її.

Чарівний і неповторний Прикарпатський край, в якому живуть і творять цікаві особистості з яскравою творчою індивідуальністю, що роблять вагомий внесок у розвиток українського декоративно-прикладного мистецтва. Однією з них була Оксана Йосипівна Грицей, якій 11 травня 2020 року виповнилось би 105 років.
Заслужений майстер народної творчості, член національної спілки художників України Оксана Грицей народилась на мальовничій Бойківщині, в місті Долині Івано-Франківської області в родині судового урядника Йосипа Винника. Він першим звернув увагу на великий потяг Оксани до малювання, купував їй фарби й олівці, хоча мріяв бачити свою дочку лікарем. Вже, навчаючись у Долинській початковій школі, дівчина малювала портрети вчителів, товаришів. Оксана, людина всебічно обдарована, багато читала, малювала, гарно вишивала. Після закінчення гімназії спробувала себе в медицині – закінчила медсестринські курси, працювала в лікарні медсестрою. В 1938 році поступила у Львівську Академію мистецтв без екзаменів, була зарахована на основі пред’явлення власних художніх робіт. Високо оцінив талант Оксани Винник митрополит Андрей Шептицький і запропонував стипендію для продовження навчання в Італії, але війна обірвала мрії дівчини. Щоб уникнути більшовицького арешту, за наказом Проводу ОУН виїжджає до Кракова, де познайомилася з членами мистецького гуртка «Зарево», серед яких був і її майбутній чоловік, талановитий скульптор Михайло Черешньовський.
У Кракові Оксана працює і як художниця, і як підпільна політична діячка, виконуючи обов’язки спецкур’єра Проводу ОУН. За вказівкою Проводу Оксана і Михайло приїхали в Болехів, де під вивіскою мистецької майстерні різьблення проводили підпільну роботу серед молоді. Навесні 1944 р. подружжя змушене було виїхати на Лемківщину, де в них народилась дочка Звенислава. Восени Михайла Черешньовського мобілізують до війська і доля назавжди розлучила молоде подружжя. Важкі фронтові умови, хвороба доньки змусили Оксану повернутись в рідну Долину і прожити тут все своє життя. Щоб прогодувати хворих маму і дочку, багато працює як художниця. Саме тоді з’явилася ідея щодо удосконалення техніки випалювання, яка здійснилася за підтримки близької людини – Юліана Грицея, з яким і поєднала свою долю у 1948 р. Чоловік Юліан Грицей був високопрофесійним столяром. За проектами Оксани він робить перші столярні вироби (шкатулки, тарілки), а Оксана технікою випалювання їх декорує. Вона одна з перших на Прикарпатті застосовувала нові інструменти – електрописаки. Поряд з випалюванням використовувала різьбу по дереву.
Вже з 1952 р. Оксана Грицей бере участь у художніх виставках, де були представлені її найкращі роботи. У 1960-1966 рр. О. Грицей вела гуртки вишивки та художнього випалювання в Долинському районному будинку піонерів. У 1980 р. Оксані Грицей присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості України. Прийшло визнання таланту, та незабаром 13 серпня 1988 р. серце талановитої художниці обірвалось. Справу своєї матері продовжує син – Степан Грицей.
Постійним першоджерелом натхнення для Оксани Грицей було українське народне мистецтво, вишивка, ткацтво, різьба та інкрустація. В її творчості значне місце займає портрет, майстерно виконаний технікою художнього випалювання на дереві. Вона – автор великої кількості декоративних творів і альбомів, тарілок, касеток з портретами видатних постатей української культури, історії, а також своїх сучасників. Мисткиня досконало володіла рисунком, витонченим декором композиційної побудови, оздоблювальної орнаментами. Твори Оксани Грицей зберігаються в музеях Торонто, Києва, Канева, Львова, Івано-Франківська. Частина творів зберігається в родинному музеї в м. Долині Івано-Франківської області. На честь Оксани Грицей названа вулиця. На будинку, де жила художниця, відкрито меморіальну дошку.