Диво Оксани Грицей
(105 років від дня народження)
Віртуальна виставка ознайомить з творчістю заслуженого майстра народної творчості України, художниці-портретистки Оксани Грицей, яка першою в українському образотворчому мистецтві почала використовувати техніку випалювання на дереві, а згодом удосконалила її.
«Це графік від Бога, це графік від природи.
Вона на зоряну висоту підняла техніку
і цього жанру, і такого рідкісного,
як випалювання»
Вона на зоряну висоту підняла техніку
і цього жанру, і такого рідкісного,
як випалювання»
Роман Горак
Штрихи до портрета |
З творчого доробку мисткині |
Життя і творчість Оксани Грицей в друкованому слові |
Чарівний і неповторний Прикарпатський край, в якому живуть і творять цікаві особистості з яскравою творчою індивідуальністю, що роблять вагомий внесок у розвиток українського декоративно-прикладного мистецтва. Однією з них була Оксана Йосипівна Грицей, якій 11 травня 2020 року виповнилось би 105 років.
Заслужений майстер народної творчості, член національної спілки художників України Оксана Грицей народилась на мальовничій Бойківщині, в місті Долині Івано-Франківської області в родині судового урядника Йосипа Винника. Він першим звернув увагу на великий потяг Оксани до малювання, купував їй фарби й олівці, хоча мріяв бачити свою дочку лікарем. Вже, навчаючись у Долинській початковій школі, дівчина малювала портрети вчителів, товаришів. Оксана, людина всебічно обдарована, багато читала, малювала, гарно вишивала. Після закінчення гімназії спробувала себе в медицині – закінчила медсестринські курси, працювала в лікарні медсестрою. В 1938 році поступила у Львівську Академію мистецтв без екзаменів, була зарахована на основі пред’явлення власних художніх робіт. Високо оцінив талант Оксани Винник митрополит Андрей Шептицький і запропонував стипендію для продовження навчання в Італії, але війна обірвала мрії дівчини. Щоб уникнути більшовицького арешту, за наказом Проводу ОУН виїжджає до Кракова, де познайомилася з членами мистецького гуртка «Зарево», серед яких був і її майбутній чоловік, талановитий скульптор Михайло Черешньовський.
У Кракові Оксана працює і як художниця, і як підпільна політична діячка, виконуючи обов’язки спецкур’єра Проводу ОУН. За вказівкою Проводу Оксана і Михайло приїхали в Болехів, де під вивіскою мистецької майстерні різьблення проводили підпільну роботу серед молоді. Навесні 1944 р. подружжя змушене було виїхати на Лемківщину, де в них народилась дочка Звенислава. Восени Михайла Черешньовського мобілізують до війська і доля назавжди розлучила молоде подружжя. Важкі фронтові умови, хвороба доньки змусили Оксану повернутись в рідну Долину і прожити тут все своє життя. Щоб прогодувати хворих маму і дочку, багато працює як художниця. Саме тоді з’явилася ідея щодо удосконалення техніки випалювання, яка здійснилася за підтримки близької людини – Юліана Грицея, з яким і поєднала свою долю у 1948 р. Чоловік Юліан Грицей був високопрофесійним столяром. За проектами Оксани він робить перші столярні вироби (шкатулки, тарілки), а Оксана технікою випалювання їх декорує. Вона одна з перших на Прикарпатті застосовувала нові інструменти – електрописаки. Поряд з випалюванням використовувала різьбу по дереву.
Вже з 1952 р. Оксана Грицей бере участь у художніх виставках, де були представлені її найкращі роботи. У 1960-1966 рр. О. Грицей вела гуртки вишивки та художнього випалювання в Долинському районному будинку піонерів. У 1980 р. Оксані Грицей присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості України. Прийшло визнання таланту, та незабаром 13 серпня 1988 р. серце талановитої художниці обірвалось. Справу своєї матері продовжує син – Степан Грицей.
Постійним першоджерелом натхнення для Оксани Грицей було українське народне мистецтво, вишивка, ткацтво, різьба та інкрустація. В її творчості значне місце займає портрет, майстерно виконаний технікою художнього випалювання на дереві. Вона – автор великої кількості декоративних творів і альбомів, тарілок, касеток з портретами видатних постатей української культури, історії, а також своїх сучасників. Мисткиня досконало володіла рисунком, витонченим декором композиційної побудови, оздоблювальної орнаментами. Твори Оксани Грицей зберігаються в музеях Торонто, Києва, Канева, Львова, Івано-Франківська. Частина творів зберігається в родинному музеї в м. Долині Івано-Франківської області. На честь Оксани Грицей названа вулиця. На будинку, де жила художниця, відкрито меморіальну дошку.
Заслужений майстер народної творчості, член національної спілки художників України Оксана Грицей народилась на мальовничій Бойківщині, в місті Долині Івано-Франківської області в родині судового урядника Йосипа Винника. Він першим звернув увагу на великий потяг Оксани до малювання, купував їй фарби й олівці, хоча мріяв бачити свою дочку лікарем. Вже, навчаючись у Долинській початковій школі, дівчина малювала портрети вчителів, товаришів. Оксана, людина всебічно обдарована, багато читала, малювала, гарно вишивала. Після закінчення гімназії спробувала себе в медицині – закінчила медсестринські курси, працювала в лікарні медсестрою. В 1938 році поступила у Львівську Академію мистецтв без екзаменів, була зарахована на основі пред’явлення власних художніх робіт. Високо оцінив талант Оксани Винник митрополит Андрей Шептицький і запропонував стипендію для продовження навчання в Італії, але війна обірвала мрії дівчини. Щоб уникнути більшовицького арешту, за наказом Проводу ОУН виїжджає до Кракова, де познайомилася з членами мистецького гуртка «Зарево», серед яких був і її майбутній чоловік, талановитий скульптор Михайло Черешньовський.
У Кракові Оксана працює і як художниця, і як підпільна політична діячка, виконуючи обов’язки спецкур’єра Проводу ОУН. За вказівкою Проводу Оксана і Михайло приїхали в Болехів, де під вивіскою мистецької майстерні різьблення проводили підпільну роботу серед молоді. Навесні 1944 р. подружжя змушене було виїхати на Лемківщину, де в них народилась дочка Звенислава. Восени Михайла Черешньовського мобілізують до війська і доля назавжди розлучила молоде подружжя. Важкі фронтові умови, хвороба доньки змусили Оксану повернутись в рідну Долину і прожити тут все своє життя. Щоб прогодувати хворих маму і дочку, багато працює як художниця. Саме тоді з’явилася ідея щодо удосконалення техніки випалювання, яка здійснилася за підтримки близької людини – Юліана Грицея, з яким і поєднала свою долю у 1948 р. Чоловік Юліан Грицей був високопрофесійним столяром. За проектами Оксани він робить перші столярні вироби (шкатулки, тарілки), а Оксана технікою випалювання їх декорує. Вона одна з перших на Прикарпатті застосовувала нові інструменти – електрописаки. Поряд з випалюванням використовувала різьбу по дереву.
Вже з 1952 р. Оксана Грицей бере участь у художніх виставках, де були представлені її найкращі роботи. У 1960-1966 рр. О. Грицей вела гуртки вишивки та художнього випалювання в Долинському районному будинку піонерів. У 1980 р. Оксані Грицей присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості України. Прийшло визнання таланту, та незабаром 13 серпня 1988 р. серце талановитої художниці обірвалось. Справу своєї матері продовжує син – Степан Грицей.
Постійним першоджерелом натхнення для Оксани Грицей було українське народне мистецтво, вишивка, ткацтво, різьба та інкрустація. В її творчості значне місце займає портрет, майстерно виконаний технікою художнього випалювання на дереві. Вона – автор великої кількості декоративних творів і альбомів, тарілок, касеток з портретами видатних постатей української культури, історії, а також своїх сучасників. Мисткиня досконало володіла рисунком, витонченим декором композиційної побудови, оздоблювальної орнаментами. Твори Оксани Грицей зберігаються в музеях Торонто, Києва, Канева, Львова, Івано-Франківська. Частина творів зберігається в родинному музеї в м. Долині Івано-Франківської області. На честь Оксани Грицей названа вулиця. На будинку, де жила художниця, відкрито меморіальну дошку.
- Оксана Грицей. Заслужений майстер народної творчості України [Текст] : фотоальбом / авт.-упоряд. Грицей С. Ю. – Івано-Франківськ, 2006. – 94с.
- Грицей Оксана // Морозюк В. Пом’яник – 3 / В. Морозюк. – Івано-Франківськ, 2006. –
С. 88. - Грицей Оксана // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 71–74.
- Васильович В. До 90-річчя Оксани Грицей / В. Васильович // Свіча. – 2005. – 27 квіт.
- Васильович В. Оксані Грицей присвячено / В. Васильович // Свіча. – 2005. – 23 черв.
- Злагода В. Оксана Грицей – гордість Долинщини / В. Злагода // Свіча. – 2007. – 16 трав. – С. 3.
- Креховецька М. Оксана Грицей – «чарівниця» з Долини / М. Креховецька // Файна газета. – 2008. – 9 лип. – С. 6.
- Стахмич-Грицей М. Краса, народжена з болю / М. Стахмич-Грицей // Перевал. –
2005. – №3. – С. 203–207. - Стахмич-Грицей М. Митець унікального жанру / М. Стахмич-Грицей // Свіча. – 2005. – 11 трав.; 18 трав.
- Стахмич-Грицей М. Народне – досконалість і краса / М. Стахмич-Грицей // Галичина. – 2005. – 17 трав. – С. 7.
Вітаю! Чи не було в доробку Оксани Грицей роботи, присвяченої Маркіяну Шашкевичу? Якщо можете, то повідомте контакти Степана Грицея.