Душа на кінчику пензля
65 років від дня народження художника, педагога Олега Лавріва
Безкомпромісний лицар,
І гідний муж гармонії й краси.
Олег Іванович Лаврів народився 9 квітня 1957 року в м. Караганді (Казахстан), куди 1947 року були вивезені батьки з с. Велика Тур’я. Батько Лаврів Іван Андрійович був зв’язковим ОУН, а його рідний брат Лаврів Дмитро Андрійович – боєць дивізії «Галичина» та боєць УПА. Дитинство та юність видалися нелегкими, із нестатками та переслідуваннями.
Малювати почав з раннього дитинства. У перші роки навчання в школі творив свої маленькі шедеври. Його малюнки викликали здивування не лише у вчительки, а й у батьків. Дев’ятирічного Олега батьки дають навчатись у дитячу художню школу. Вчився наполегливо, прислухався до кожного слова, слідкував за кожним рухом вчителя. Любив завжди розглядати церковні розписи, що в подальшому справило значний вплив на його творчість.
Живучи далеко від рідної землі, Олег з ранніх літ бачив страждання батьків, приголомшених чужиною, біль репресованих українців та велику тугу за Україною. Після першого перебування в Україні разом з батьками був вражений красою Прикарпаття. І тоді у одинадцятирічному віці твердо вирішив, що житиме лише в Україні, на рідній землі.
У 1972 році в Караганді закінчив вісім класів середньої школи. Сам без батьків приїхав в Україну, поступив у Вижницьке училище прикладного мистецтва, яке закінчив у 1976 році. Після служби в армії працював художником оформлювачем у Івано-Франківську. У 1981 році поступив на щойно відкритий художньо-графічний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту. На четвертому курсі його відраховують за політичні переконання. Виїхав у Комі АРСР, де працював художником. 1990 року відновив навчання у педінституті та у 1991 році з відзнакою закінчив його. По християнськи пробачив тим, хто вороже ставився до нього.
По закінченні інституту працював вчителем образотворчого мистецтва в гімназії-інтернаті м. Долини.
У 1994 році його як щирого патріота призначають керівником відділу культури Долинської райдержадміністрації. У 1995-1996 роках навчався в Академії державного управління при Президенті України, де здобув звання магістра державного управління. Працював заступником голови Долинської райдержадміністрації, очолював Долинський районний центр зайнятості. Крім державної служби, Олег Іванович мав колосальну довіру від громади міста й обирався депутатом Долинської міської ради з травня 2006 року по листопад 2010 року.
З його ініціативи організовано творче об’єднання долинських художників «Аркан». Незалежно від займаних посад, Олег Іванович не припиняв займатися творчою діяльністю.
У 2007 році Олег Лаврів був призначений директором Долинської дитячої художньої школи. Саме в цей період він зумів повністю реалізувати свою мрію малювати, реалізував свій талант художника і педагога. Передавати свої знання, вміння та навики дітям було найбільшою насолодою для Олега Івановича. Він відкрив багато юних талантів. Його учні постійно перемагали на різноманітних конкурсах і змаганнях, багато з них знайшли себе у світі художнього мистецтва.
Олег Іванович Лаврів брав участь у виставках різних рівнів (місцеві, національні, міжнародні), організував більше десяти персональних виставок, які отримали позитивні відгуки преси та телебачення. Проілюстрував книжки долинських авторів.
Багато робіт художника зберігається у приватних колекціях цінителів мистецтва як в Україні, так і за кордоном.
Улюбленим жанром Олега Лавріва був портрет, улюбленою технікою – пастель. Він довершено володів цією технікою. Картини його різножанрові, але портрет домінує в його творчості. Олег Лаврів один із перших створив серію портретів Духівництва УГКЦ у техніці пастель. Основні успіхи у своєму житті він завдячував вірі в Бога. Тому в його творчості особливе захоплення викликають його картини релігійної тематики. Ікони Олега Лавріва наповнені світлом і радістю іншого світу, одухотвореного, віруючого, життєдайного. Таємниче проникнення в глибину душі несе магія ликів святих, що зображені в роботах митця. І портрети людей, і пейзажі, і сюжети релігійної тематики – всі його роботи, як зазначила мистецтвознавець Христина Береговська, написані «сповіданою душею».
Олег Лаврів був щирим християнином, українцем-націоналістом. Він був людиною віри, молитви та сильного козацького духу. Вихований репресованими побожними батьками-патріотами в далекій Караганді, він був добрим прикладом для своїх дітей. Саме він навчив синів таких істин як «Бог і Україна», разом з дружиною Любою ходили до церкви і навчили своїх синів ходити до церкви і любити Україну. Старший син Ярослав Лаврів, який народився у 1981 році, закінчив Львівський політехнічний університет (комп’ютерні системи). Молодший син Тарас народився у 1989 році, закінчив Львівський коледж ім. І. Труша, Львівську академію мистецтв (скульптура), працює викладачем та директором Долинської дитячої художньої школи. Зараз захищає вимріяну батьком Україну від російського загарбника.
Життя Олега Лавріва обірвалося 10 серпня 2020 року. У митця було багато творчих задумів, хотів видати збірку стрілецьких пісень з ілюстраціями та з нотами до кожної пісні.
Олег Лаврів залишив багату творчу спадщину, залишив частинку своєї душі.
Рішенням Долинської міської ради від 20.08.2020 року Олегу Лавріву присвоєна відзнака «За заслуги перед містом Долина».
- Лаврів Олег // Ярич І. 1000-ліття в обличчях. Долина, Болехів, околиці : біогр. довід. / Іван Ярич. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 149.
- Відійшов у вічність Олег Лаврів // Свіча. – 2020. – 21 серп. – С. 11.
- Гнатковська Т. «Я б намалював портрети кожної людини…» / Тетяна Гнатковська // Добра справа. – 2017. – 21 квіт. – С. 5.
- Кузьмин Н. Вже майже місяць у музеї… / Н. Кузьмин // Добра справа. – 2007. – 4 трав. – С. 8.
- Кузьмин Н. Творити суть живого на полотні / Н. Кузьмин // Добра справа. – 2009. – 9 жовт. – С. 9.
- Лаврів О. Олег Лаврів: «Малюю відтоді, як навчився ходити» : [інтерв’ю з художником Олегом Лаврівим / розмовляла М. Галів] // Свіча. – 2010. – 8 жовт. – С. 12.
- Любко А. Відчуття гармонії й краси / Андрій Любко // Галичина. – 2002. – 12 січ. – С. 6.
- «Мальовнича рапсодія» // Нова Зоря. – 2012. – 2 лют. – С. 7.
- Олег Іванович Лаврів // Добра справа. – 2020. – 28 серп. – С. 5.
- Тур Я. Виставка в центрі Княжгорода / Я. Тур // Свіча. – 2002. – 5 січ.