Меню


Наша адреса

м. Долина Ів.-Франківської обл.,
пр. Незалежності, 19А,
тел. (03477) 2-81-36,
e-mail: library_dol@yahoo.com


Чекаємо вас

понеділок – п’ятниця
з 10.00 до 18.00 год.
вихідний – субота
неділя – з 10.00 до 17.00
останній четвер місяця –
санітарний день


Офіційна інформація


Інтернет-ресурси Долинщини

Долинська міська рада - офіційний сайт Центр надання адміністративних послуг Долинської міської ради
Відділ інвестицій і туризму Долинської міської ради Краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів
Василіянський монастир на Ясній Горі в Гошеві Карпатський трамвай. Найкращий відпочинок в Карпатах


Відвідування



Актуально

     
Видатні особистості Долинщини Пам'ятаймо всіх поіменно
(герої Долинщини: 2014-…)

Знаменні дати 2024 року
Нові краєзнавчі видання
Наші видання:
 





Архів публікацій


Головна » Віртуальні виставки » Актриса, яка грала душею

Актриса, яка грала душею

(90 років від дня народження української кіноактриси Наталії Наум)

 

Кожен б’ється за своє місце в житті.
Але в актора, в режисера, як у священика,
є шати – ідея, заради якої вони працюють.
Володимир Денисенко

 

Серед актрис періоду високого злету українського кіно ключове місце належить Наталії Наум, яка створила цілу галерею образів і пристрасно виповіла долю української жінки, національний характер.
Українська кіноактриса, народна артистка УРСР Наталія Наум народилася 23 листопада 1932 року в с. Старий Мізунь. Була тринадцятою дитиною в родині. В шість років залишилась круглою сиротою. Виховувалася в Долинському дитячому будинку, а потім в Калуші в школі-інтернаті.
Після закінчення семирічки дівчина-сирота навчається в Чернівецькому ремісничому училищі, де вона була активною учасницею художньої самодіяльності. Її талант помітили митці Чернівецького театру і прийняли до допоміжного складу театру. Наталія Наум увійшла в театральне життя легко й невимушено, її гру вітають оплесками, про неї пишуть газети. Вона вступає до культосвітнього технікуму й продовжує працювати в театрі. Помітною стала в ролі Парасини у виставі «Земля», поставленій за однойменним твором Ольги Кобилянської. 1953 року на Буковині знімався за цією повістю кінофільм і після перегляду вистави режисер фільму пропонує Наталії роль Парасини. Допомагали дівчині майстри української сцени, які також знімались у цьому фільмі – Н. Ужвій, В. Сокирко, П. Міхневич. Разом з Амвросієм Бучмою, який був співрежисером картини, вони рекомендували Наталію до Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Закінчивши інститут 1957 р., Наталія Наум почала працювати в Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.
Кінематографічне життя 60-70-х рр. кипіло, в її творчості зійшлося багатоголосся доль, характерів. За більш ніж сорокарічне творче життя в кіно створила 70 екранних образів, більшість з яких стали надбанням національного кінематографа. Незабутніми залишаться її ролі у фільмах «Поема про море», «Олекса Довбуш», «Сон», «Білий птах з чорною ознакою», Жива вода», «Вальдшнепи», «Мовчать тільки статуї», «Сумка, повна сердець», «Страчені світанки», «Високий перевал» та ін. Самовіддано працюючи, Наталія Наум встигала леліяти родинне вогнище – підтримувала чоловіка, відомого сценариста і кінорежисера Володимира Денисенка, ростила двох синів Сашка і Тараса, які також пішли стежиною батьків.
З нагоди 105-річчя від дня народження Олександра Довженка Н. Наум удостоєна однойменної премії за виконання ролі дівчини Галі у комедії «За двома зайцями». Цей фільм залишився хітом телеекранів і в наші дні.
Наталія Наум була як знак роду – втіленням народного характеру, мудрості, народної пам’яті. Вона впевнено вела свою «партію» у багатоголоссі тем, була чудовою партнеркою для найталановитіших акторів свого часу, таких як Іван Миколайчук, Леонід Биков, Костянтин Степанков, Нонна Копиржинська, Олег Борисов, Маргарита Криницина, Микола Яковченко та ін. Без неї українське кіно не було б таким довершеним.
Померла Наталія Наум 22 березня 2004 року в Києві.

 

 

  1. Наум Наталія // Морозюк В. Пом’яник-7 / Володимир Морозюк. – Івано-Франківськ, 2008. – С. 26.
  2. Наум Наталія // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 180 – 181.
  3. Савчин Я. Олександр Денисенко: «У світлиці маминої душі» / Ярослав Савчин // Савчин Я. Вічні рути : проза. – Київ, 2018. – С. 219–227.
  4. Хороб С. За кожен день прожитий / Степан Хороб // Хороб С. Збережені миті : ст., портрети, інтерв’ю, огляди, рецензії. – Івано-Франківськ, 2015. – С. 146–149.
  5.  

  6. Балагурак Н. А цвіт цей не зів’яне : [районний конкурс драмколективів ім. Наталії Наум] / Н. Балагурак // Свіча. – 2012. – 14 груд. – С. 12.
  7. «Берег любові Наталії Наум» : [вечір-спогад у с. Ст. Мізунь] // Добра справа. – 2013. – 25 січ.– С. 9. ; Свіча. – 2013. – 18 січ. – С. 3.
  8. Брухаль Г. Пам’яті кіногероїні / Галина Брухаль // Голос України. – 2013. – 19 січ. – С. 12.
  9. Брюховецька Л. Наталя Наум : тихе світло душі / Лариса Брюховецька // Кіно. Театр. – 2008. – № 6. – С. 33 – 36.
  10. В Старому Мізуні відбулося справжнє театральне свято // Добра справа. – 2012. – 23 листоп. – С. 10.
  11. Дарунки долі // Кіно. Театр. – 2000. – № 3. – С. 49 – 52.
  12. Наталії Наум життя вкоротило ЖЕО? // Галичина. – 2004. – 27 берез. – С. 8.
  13. Наталія Наум // Свіча. – 2004. – 27 берез. – С. 2.
  14. Наталія Наум удостоєна премії Олександра Довженка // Свіча. – 2000. – 28 черв.
  15. Обурюються земляки Наталії Наум // Тижневик Галичини. – 2000. – 23 черв. – С. 4.
  16. Олійник В. Урок з кінематографії / Василь Олійник // Свіча. – 2013. – 11 січ. – С. 5.
  17. Савчин Я. У світлиці маминої душі : [син Олександр Денисенко відвідав село Ст. Мізунь] / Ярослав Савчин // Свіча. – 2012. – 24 серп. – С. 5.
  18. Світло Наталі Наум житиме у людських душах // Кіно. Театр. – 2009. – № 1. – С. 46 – 50.

 

 

  1. «Земля» (1954), Парася
  2. «Педагогічна поема» (1955), Наталка Петренко
  3. «Головний проспект» (1956), Зіна
  4. «Партизанська іскра» (1957), Поля Попик
  5. «Поема про море» (1958), Олеся
  6. «Олекса Довбуш» (1959), Марічка
  7. «Це було навесні» (1959), Маруся
  8. «Фортеця на колесах» (1960), Надія
  9. «Роман і Франческа» (1960), Мадонна
  10. «Врятуйте наші душі» (1960), Кетрін
  11. «За двома зайцями» (1961), Галя
  12. «Серед добрих людей» (1962), медсестра
  13. «Мовчать тільки статуї» (1962), Гедда Олафсон
  14. «Сейм виходить з берегів» (1962), епізод
  15. «Сон» (1964), Ядвіга Гусаковська
  16. «Сумка, повна сердець» (1964), Марина
  17. «До світла!» (кіноальманах) (1966)
  18. «Бур’ян» (1966), секретарка
  19. «На Київському напрямку» (1968), Устина
  20. «Важке колосся» (1969); Варвара Зарічна
  21. «Білий птах з чорною ознакою» (1970), Катрина Звонариха
  22. «Шлях до серця» (1970), мати
  23. «Жива вода» (1971), Христина
  24. «Випадкова адреса» (1972), мама Стасика, (немає в титрах)
  25. «Тихі береги» (1972), Пелагея
  26. «Абітурієнтка» (1973), Марія Гриценко, мати Галі
  27. «Повість про жінку» (1974), Наталка Нечай
  28. «День починається опівночі» (1974)
  29. «Переходимо до любові» (1976), мати Дмитра
  30. «Ати-бати, йшли солдати» (1976), Валентина Іванівна
  31. «Хвилі Чорного моря» (1976), дружина Терентія
  32. «Канал» (1976), епізод
  33. «Дніпровський вітер» (кіноальманах) (1976), Параска, дружина Оленчука
  34. «Женці» (1978), Ольга Платонівна
  35. «Наталка Полтавка» (1978), мати
  36. «Візит у Ковалівку» (1980), Параска Глущенко
  37. «Високий перевал» (1982), Ярослава Петрин
  38. «Прелюдія долі» (1984), мати
  39. «Що в Семена було» (1984), мати близнюків
  40. «Далекий голос зозулі» (1985), Килина Іванівна Стеценко, дружина Єфрема
  41. «Які молоді ми були» (1985), епізод
  42. «Жменяки» (1987), Варка
  43. «Камінна душа» (1989), мати Марусяка
  44. «Червоне вино перемоги» (1990), тітка Зіна
  45. «Особиста зброя» (1991), П.П. Нечитайло, прокурор
  46. «Тарас Шевченко. Заповіт» (1992)
  47. «Все минає» (1993)
  48. «Вальдшнепи» (1995), хазяйка будинку
  49. «Острів любові» (1995), мати гуцула
  50. «Страчені світанки» (1996), Федора
  51. «Пристрасть» (1997), дружина Лукаша
  52. «Як коваль щастя шукав» (1999), мати Михайла
  53. «Поет і князівна» (1999), князівна Репніна
  54. «Дух землі» (2003), баба Горпина

 

 

 

 

 

 

 

 

3 коментарі
  1. Віктор коментує:

    Є ще такий документальний фільм “Я вас усіх люблю. Наталя Наум”
    Також я якось зробив музичний кліп з фрагментів фільму “Олекса Довбуш”. Цей кліп можна легко знайти на ютубі “Ой гарна я, гарна”. Він присвячений Наталії Наум.

  2. Ігор Данилович коментує:

    Щиро дякуємо, пане Вікторе, за коментар. Одне із запропонованих Вами посилань вже додане до віртуальної виставки у розділі “Кінозал онлайн”.

  3. Dedicated servers коментує:

    Актриса, щоб достовірно й правдиво відобразити сцену божевілля героїні, їздила в психіатричну лікарню, де спостерігала за поведінкою жінок в акцентованому стані.

Поділіться своєю думкою

(обов`язково)

(обов`язково)