Пісні січових стрільців – мелодії, викресані із сердець
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»
Тепер, під час безжальної війни росії проти України, вона знову зазвучала, але з новою силою. Кожна стрілецька пісня – історія. Їй була присвячена мистецька година «Пісні січових стрільців – мелодії, викресані із сердець», яка пройшла 2 жовтня у літературно-мистецькій залі бібліотеки в рамках мистецького проекту «Витоки натхнення». Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять Героїв, які віддали своє життя в різні часи, подякували воїнам ЗСУ, які бережуть наш спокій і захищають рідну землю від клятих ворогів. Учасники заходу – люди різних поколінь: учні 11-Б класу Долинського ліцею №7 та члени клубу «Золота осінь». Весь зал під музично-пісенний супровід викладача школи естетичного виховання імені М. Антоновича, вчителя ліцею №7 Віктора Холозінського заспівав стрілецький символ «Червона калина». Звучали й інші стрілецькі пісні. Це було неймовірно зворушливо, емоції переповнювали серце і душу. Учасниця клубу «Золота осінь» Любов Караїм пригадала маловідомі стрілецькі пісні, поділилася своїми спогадами про роль патріотичної пісні в житті її родини та подарувала для бібліотеки збірник «Ой у лузі червона калина: українські січові стрільці у піснях».
Модерувала захід Віра Нагірна, вчителька української мови та літератури ліцею №7, ведучі – Вероніка Мальон та Вікторія Ліцман. У ролі авторів стрілецьких пісень – Артем Івонюк, Руслан Пастух та Максим Мізунський. Організаторка заходу – авторка мистецького проекту Людмила Фреїв. Директорка бібліотеки Надія Кушнірчук зазначила, що історія січового стрілецтва ще мало вивчена: «Ми, покоління, яке росло в часи Незалежності, знаємо про козаків, про героїв УПА, а УСС залишається багато в чому такою собі «білою плямою». Сподіваюсь, що сьогоднішній захід спонукає всіх присутніх детальніше поглянути на цей феномен української історії».
Вона подякувала організаторам та присутнім за участь, а також за співпрацю Долинському ліцею №7, Народному дому «Просвіта», Долинській організації ВГО «Союз українок».
Українські січові стрільці довели, що немає більшої любові, ніж віддати життя за рідну землю. Їх пісня і надалі житиме в серцях українців. Допоки жива пам’ять про УСС – жива і українська нація, нездоланна у своєму прагненні до волі.
Слава Україні! Героям слава!