Прославляв Україну співом
(100 років від дня народження Мирослава Антоновича)
Шановні користувачі! Пропонуємо вам ознайомитися з віртуальною виставкою, яка присвячена нашому славетному земляку – Мирославу Антоновичу, відомому хоровому диригенту, оперному співаку, музикознавцю, професору, доктору музикології, ім’я якого належить до славної когорти українців, що працювали для рідної землі поза межами України.
“Не зупинитись ні на мить,
Лиш мчати – йти вперед до цілі,
Летіти так, як Всесвіт мчить,
Без впину, без ваги, без міри”.
Лиш мчати – йти вперед до цілі,
Летіти так, як Всесвіт мчить,
Без впину, без ваги, без міри”.
Мирослав Антонович
Народився Мирослав Антонович 1 березня 1917 року в м. Долині. Батько працював урядником в Долинському суді. В рідному місті навчався в початкових класах «Рідної школи», співав у хорі. Потім навчався у Львівській державній гімназії, університеті та Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка. Від середини 30-х років розпочав диригентську діяльність (Львівська Духовна семінарія), співав у хорі Львівського Бояна. Під час Другої світової війни виїхав до Відня, де склав іспити до Музичної академії. Як оперний співак виконує провідні ролі в оперних театрах Львова, Лінца, Лодзі. У 1946-1948 роках перебуває в таборі «ДІ-ПІ». Там стає музичним керівником та директором театру «Розвага», диригує оркестром, хором української греко-католицької семінарії у Гінтерберзі.
З 1948 року життя славетного земляка пов’язане з Голландією, де постійно проживав і де бере свої початки світова слава маестро. Закінчив музикознавчий факультет Утрехтського університету (1950), де 1951 р. захистив докторську дисертацію. У 1953 – 1954 рр. поглиблював знання у Гарвардському університеті. Від 1967 р. – професор Українського католицького університету в Римі.
В 1951 році організував виключно з голландців чоловічий «Візантійський хор» в Утрехті. Всі голландці були одягнуті в українські національні строї і співали українською мовою. До особливостей роботи Мирослава Антоновича з хором , що кількісно складався із 40 – 50 співаків, відноситься індивідуальна робота з хористами над постановкою голосу, робота над мовою, вимовою, поясненням особливостей твору, виховання у співаків-голландців любові до українського співу, пропагування української духовної спадщини та східного обряду у західному світі, завершення кожної репетиції співом молитви «Отче наш». Наполеглива довгорічна праця і знання дозволили М. Антоновичу досягти небувалих успіхів у співі Візантійського хору, що став найкращим колективом в Голландії. Хор підкорював своїм співом публіку Західної Європи, США, Канади. Він був бажаним учасником престижних фестивалів, урочистих заходів. У репертуарі колективу були не тільки філігранні обробки народних українських пісень, але найвищі досягнення світової класики, духовні пісні і канти, хорові концерти Бортнянського, Березовського, Веделя, твори українських класиків Лисенка, Стеценка, Леонтовича. Під керівництвом Мирослава Антоновича хор дав понад 3000 концертів, супроводжував літургії в церквах різних країн світу, випустив понад 10 альбомів звукозаписів. З хором маестро виступає понад 40 років. А в 1990, 2000 р. знаменитий Візантійський хор побував в Україні.
В останні роки життя невтомний митець здійснив ще один свій творчий подвиг – створив мішаний, на відміну від чоловічого «Візантійського хору», хор імені Миколи Лисенка. Восени 2002 року цей колектив з великим успіхом виступав на провідних сценах Києва, Львова, Івано-Франківська, Надвірної та інших міст України. У вересні 2008 року голландський хор ім. Миколи Лисенка вперше дав концерт в рідному місті маестро – Долині.
Мирослав Антонович був відзначений багатьма міжнародними нагородами, зокрема, він є кавалером найвищої королівської відзнаки Голландії «Золотої медалі» і звання офіцера Лицарського ордена. Проте найвагомішим для нього було визнання на Батьківщині – в 1998 р. йому присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України», а в 2001 р. за вагомий внесок у піднесення міжнародного авторитету України нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. За особливі заслуги перед громадськістю міста, за великий внесок в розвиток та презентацію української культури у вересні 2008 року Мирославу Антоновичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Долини», а у 2009 році рішенням Долинської районної ради школі естетичного виховання присвоєно ім’я Мирослава Антоновича. 2013 року на фасаді Долинської школи естетичного виховання Мирославу Антоновичу відкрито меморіальну дошку.
Мирослав Антонович майже все своє життя провів в еміграції, але залишився патріотом своєї Батьківщини до останніх днів життя (помер 11 квітня 2006 р.).
З 1948 року життя славетного земляка пов’язане з Голландією, де постійно проживав і де бере свої початки світова слава маестро. Закінчив музикознавчий факультет Утрехтського університету (1950), де 1951 р. захистив докторську дисертацію. У 1953 – 1954 рр. поглиблював знання у Гарвардському університеті. Від 1967 р. – професор Українського католицького університету в Римі.
В 1951 році організував виключно з голландців чоловічий «Візантійський хор» в Утрехті. Всі голландці були одягнуті в українські національні строї і співали українською мовою. До особливостей роботи Мирослава Антоновича з хором , що кількісно складався із 40 – 50 співаків, відноситься індивідуальна робота з хористами над постановкою голосу, робота над мовою, вимовою, поясненням особливостей твору, виховання у співаків-голландців любові до українського співу, пропагування української духовної спадщини та східного обряду у західному світі, завершення кожної репетиції співом молитви «Отче наш». Наполеглива довгорічна праця і знання дозволили М. Антоновичу досягти небувалих успіхів у співі Візантійського хору, що став найкращим колективом в Голландії. Хор підкорював своїм співом публіку Західної Європи, США, Канади. Він був бажаним учасником престижних фестивалів, урочистих заходів. У репертуарі колективу були не тільки філігранні обробки народних українських пісень, але найвищі досягнення світової класики, духовні пісні і канти, хорові концерти Бортнянського, Березовського, Веделя, твори українських класиків Лисенка, Стеценка, Леонтовича. Під керівництвом Мирослава Антоновича хор дав понад 3000 концертів, супроводжував літургії в церквах різних країн світу, випустив понад 10 альбомів звукозаписів. З хором маестро виступає понад 40 років. А в 1990, 2000 р. знаменитий Візантійський хор побував в Україні.
В останні роки життя невтомний митець здійснив ще один свій творчий подвиг – створив мішаний, на відміну від чоловічого «Візантійського хору», хор імені Миколи Лисенка. Восени 2002 року цей колектив з великим успіхом виступав на провідних сценах Києва, Львова, Івано-Франківська, Надвірної та інших міст України. У вересні 2008 року голландський хор ім. Миколи Лисенка вперше дав концерт в рідному місті маестро – Долині.
Мирослав Антонович був відзначений багатьма міжнародними нагородами, зокрема, він є кавалером найвищої королівської відзнаки Голландії «Золотої медалі» і звання офіцера Лицарського ордена. Проте найвагомішим для нього було визнання на Батьківщині – в 1998 р. йому присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України», а в 2001 р. за вагомий внесок у піднесення міжнародного авторитету України нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. За особливі заслуги перед громадськістю міста, за великий внесок в розвиток та презентацію української культури у вересні 2008 року Мирославу Антоновичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Долини», а у 2009 році рішенням Долинської районної ради школі естетичного виховання присвоєно ім’я Мирослава Антоновича. 2013 року на фасаді Долинської школи естетичного виховання Мирославу Антоновичу відкрито меморіальну дошку.
Мирослав Антонович майже все своє життя провів в еміграції, але залишився патріотом своєї Батьківщини до останніх днів життя (помер 11 квітня 2006 р.).
- Антонович М. Між двома світовими війнами : спогади / Мирослав Антонович; упоряд. Олег Долгий. – К., 2003. – Ч. 1 – 2. – 540 с.
- Musica Humana : зб. ст. кафедри музичної медієвістики та україністики / [упоряд. Уляна Граб, Наталя Сиротинська; відп. ред. Юрій Ясіновський]; Львівська Національна музична академія ім. М. Лисенка. – Львів : ЛНМА ім. М. Лисенка, 2010. – 206 с. – (Наукові збірники ЛНМА ім. М. Лисенка; вип. 23; ч. 3).
- Антонович Мирослав // Історія Долини (від найдавніших часів до наших днів) / Долин. міська рада, Долин. краєзн. музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів. – Долина, 2015. – С. 332–333.
- Антонович Мирослав // Полєк В. Відомі педагоги Прикарпаття : бібліогр. довідник / Володимир Полєк. – Івано-Франківськ, 1999. – Т. 2. – С. 11.
- Антонович Мирослав Іванович // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2001. – Т. 1.– С. 583.
- Антонович Мирослав Іванович // Співоче поле України. – К., 2004. – С. 345.
- Антонович Мирослав Іванович // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 13 – 14.
- Мирослав Антонович // Чоповський М. Славетні постаті Галицької землі ХІ – ХХ ст. : нариси життя та діяльності / Микола Чоповський, Василь Чоповський. – Львів, 2007. – С. 536 – 539.
- Янковський С. Славний рід Антоновичів. Внесок у скарбницю історії і культури України / Степан Янковський // З історії Долини : зб. іст.-краєзнавч. ст. – Долина, 2011. – С. 220 – 228.
- Ясіновський Ю. Мирослав Антонович / Юрій Ясіновський // З історії Долини. – Долина, 2010. – Вип. 2. – С. 120 – 123.
- Антонович О. Долинщина береже пам’ять про Мирослава Антоновича / Олена Антонович // Галичина. – 2011. – 12 берез. – С. 2.
- Балагурак Н. Легенда бойківського краю / Надія Балагурак // Свіча. – 2012. – 9 берез. – С. 3.
- Зорян А. Знаменитий архітектор з Долини / А. Зорян // Свіча. – 1993. – 15 верес.
- Лазоришин І. Голландці в Долині вшанували Антоновича / Ігор Лазоришин // Галичина. – 2011. – 19 берез. – С. 4.
- Лазоришин І. У Долині створили «Фонд імені Мирослава Антоновича» / Ігор Лазоришин // Галичина. – 2011. – 7 квіт. – С. 16.
- Матвєєва Т. Тріумф хору з Голландії / Тетяна Матвєєва // Свіча. – 2012. – 14 верес. – С. 4.
- Міжнародні наукові читання «Мирослав Антонович. Знаємо. Пам’ятаємо…» : [у Долині] // Добра справа. – 2011. – 18 берез. – С. 9.
- Пам’ять про видатного земляка – невмируща // Добра справа. – 2013. – 30 серп. – С. 6.
- Тихий С. Українські пісні устами голландців / Святослав Тихий // Свіча. – 2008. – 1 жовт.
- Фрищин О. Подвижник українського музичного мистецтва Мирослав Антонович / О. Фрищин // Літопис Бойківщини. – 2008. – № 1. – С. 16 – 24.
- Яворський Е. Людина-легенда / Е. Яворський // Укр. культура. – 1996. – № 9/10. – С. 32.
- Антонович Мирослав Іванович – Вікіпедія
- Сайт «Візантійського хору» з Утрехта. Містить СD-диски з записами хору.
- Стаття Мирослава Антоновича – “Багатоголосся українських народних пісень”
- Стаття Юрія Ясіновського «Невідомі спогади Мирослава Антоновича»
- Стаття Степана Бойка і Тетяни Голяк «Голландці – “звеличники України”» у журналі “Україна” №1 від 16 січня 2001 р.
- Стаття «Символ українства у Західному світі» на офіційному сайті Івано-Франківської обласної державної адміністрації
- Міжнародні наукові читання. «Мирослав Антонович. Знаємо. Пам’ятаємо…». Долинська міська рада. Офіційний сайт
- Міжнародні наукові читання “Мирослав Антонович. Знаємо. Пам’ятаємо…”. Сайт Долинського краєзнавчого музею «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів
- Стаття Ігоря Лазоришина «У Долині вклонилися Мирославу Антоновичу» в газеті «Галичина» від 16 березня 2010 року
- Анонс на сайті Інститута Літургійних Наук Українського Католицького Університету про Антоновичеві читання до 95-ї річниці від дня народження дириґента і музиколога Мирослава Антоновича
- Мирослав Антонович. Станислав Людкевич: Композитор, музиколог. – Львів: Veritas, 2007. – 64 с.
- Граб У. Мирослав Антонович та Олекса Горбач: творчі взаємини між музикологом і філологом. Листування / Уляна Граб // Вісник НТШ : інформаційне видання / Світова рада Наукових товариств імені Шевченка. – Львів, 2013. – № 49. – С. 49–51. – Бібліографія: 20 назв.
- Лазаревич Є. Мирослав Антонович і Мирослав Скала-Старицький / Є. Лазаревич // Українська музика. – 2012. – Число 2. – С. 147–160. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmuzyka_2012_2_21.
[...] – читайте в віртуальній виставці “Прославляв Україну співом” на сайті Долинської ЦРБ. Долинська міська рада [...]