Крила таланту

(65 років від дня народження Богдана Фреїва)

Література про життя і творчість

Пластика в камені

Мистецтво графіки

Колір і настрій живопису

Інтернет-ресурси

Мистецьку Долину гідно представляють багато талановитих художників. До цієї когорти належить і Богдан Фреїв – викладач Долинської художньої школи.
Народився художник 25 травня 1955 року в с. Нижній Струтин Рожнятівського району. Фахову освіту здобував у Львівському училищі декоративно-прикладного мистецтва ім. Труша (1975) та на відділі «Графіка» Львівської академії друкарства (1996). Протягом багатьох років навчався скульптури та працював у майстерні професора скульптури, дійсного члена Академії мистецтв України Емануїла Миська. Із 1976 р. викладає скульптуру в Долинській дитячій художній школі. Працює в галузі станкової та монументальної скульптури, книжкової і станкової графіки. Є одним із засновників мистецького агентства «Vitи».
У співавторстві з іншими скульпторами Богданом Фреївим було створено пам’ятники Тарасові Шевченку у с. Сокольники Львівської області, отцю Євгену-Йосипу Гарабачу у с. Уличне Дрогобицького району (1996), легендарному провіднику Карпатського краю Ярославу Мельнику «Роберту» у с. Липа Долинського району (2007). 2009–2010 рр. займався розробкою проектів та спорудженням пам’ятника герою битви під Крутами Миколі Корпану, борцям за волю України, вихідцям із села Тяпче Долинського району. У 2012 р. працював над розробкою намогильного пам’ятника співзасновнику Українського Національного Фронту, політичному в’язню Дмитрові Квецку.
Темою випускної дипломної роботи Б. Фреїва на відділенні графіки Академії друкарства було художнє оформлення трагедійної поеми Миколи Петренка «Відчайний марш гетьмана Дорошенка» (1997). Він як художник графік проілюстрував чимало книжок наших земляків-літераторів: І. Ярич «Фіма Забембаний», В. Олійник «Толока», «Княгиня», «Крижма», А. Яросевич «Поророка», «Тіло», М. Борис «Нескорена Долинщина», літературно-художній альманах «Столиця Франкового серця», буклет «Долина» та ін. Виконані в техніці гравюри ілюстрації та заставки до цих друкованих видань показують дальше нестримне заглиблення долинського митця в тонкощі складного і примхливого світу графіки, в якому він вже став визнаним майстром нашого регіону.
Богдан Фреїв, як фаховий скульптор – учасник багатьох всеукраїнських і міжнародних симпозіумів скульптури. У 1999 р. брав участь у Міжнародній акції «Кarpat Euroregio» в м. Дебрецен, Угорщина та художній виставці «Іnterkarpat Region Art», яка проходила в цьому ж угорському місті. Він також брав участь у симпозіумі українських скульпторів «Подільський оберіг – 98» (с. Буша на Вінничині), симпозіумах в м. Івано-Франківську 1999 року (присвяченому 2000-літтю Різдва Христового) та в Коломиї 2000 року (присвяченому Х Всесвітньому фестивалю гуцулів), де встановлені його роботи «Бушанка», «Втеча до Єгипту», «Тіні забутих предків». Він є учасником виставок «Всеукраїнського Трієнале скульптури» в м. Києві 2002 р. та 2005 р., де експонувались його роботи «Бойківська мадонна» (дерево) та «Одинока Я». 2004 – 2005 рр. у складі авторського колективу бере участь у виготовленні паркових скульптур з дерева для оздоблення ландшафту турбази «Бескиди» в с. Мислівка Долинського району. Як учасник скульптурного симпозіуму «Гомін карпатських легенд», який відбувся 2013 року в ТК «Буковель», створив скульптурну композицію «Дикі танці».
Б. Фреїв – автор меморіальної стели митрополиту Мирославу-Івану Любачівському, що встановлений у Долині, біля хати, де народився і ріс наш краянин; меморіальної дошки Заслуженому лікареві України, хірургу Саві Охрончуку.
Митець брав участь у багатьох виставках творів образотворчого мистецтва, Всеукраїнських пленерах, конкурсах. Як живописець Б. Фреїв дебютував виставкою «Рамка в пейзажі» в галереї-кафе «Пан-Арт» у 2001р. (м. Івано-Франківськ). 2002 року як графік брав участь у звітній виставці «Художники Прикарпаття» в м. Києві. Розкутий і неймовірно контрастний, автор виробив свою особливу манеру письма, яка дивним чином поєднала здавалось би непоєднувані речі. Під час виставки творчих робіт з легкої руки мистецьких критиків його стиль виконання назвали «бойківським імпресіонізмом».
Сьогодні Богдан Фреїв сповнений багатьох нових творчих задумів, і ще не раз порадує нас своїми оригінальними роботами, які випромінюють світло краси і жаги до життя.

Література про життя і творчість

Фреїв Богдан // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. – Івано-Франківськ, 2004. – С. 251 – 252.
Богдан Фреїв // Олійник В. Княгиня : інтимна лірика / Василь Олійник. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 107.
Верес Я. Миті історії в гравюрах / Я. Верес // Свіча. – 1997. – 21 черв.
Верес Я. Скульптор Богдан Фреїв утверджує своє визнання / Я. Верес // Свіча. – 1999. – 6 жовт.
Дмитрів Я. Долинські лауреати / Я. Дмитрів // Свіча. – 1997. – 6 груд.
…І каміння заговорило // Галичина. – 1999. – 16 жовт.
Микицей М. Бойківський імпресіонізм Богдана Фреїва / М. Микицей // Світ молоді. – 2001. – 12 жовт.; Високий замок. – 2001. – 12 жовт.
Олійник В. Коломийський автограф Богдана Фреїва / Василь Олійник // Свіча. – 2000. – 29 лип.
Скульптор Богдан Фреїв // Свіча. – 2003. – 5 верес.
Сарапін М. Віртуоз пластики в камені / М. Сарапін // Свіча. – 1999. – 27 жовт.
Стефурак Н. Спинити мить, життя вдихнути в камінь / Н. Стефурак // Тижневик Галичини. – 1999. – 30 верес. – С. 5.
Юркевич Т. Десять скульптур «народились» на «Буковелі» / Тетяна Юркевич // Галичина. – 2013. – 6 серп. – С. 8.