Бабин Яр: біль нашої пам’яті
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертю Ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар.
Бабин Яр… Полюс нелюдськості… Наш біль… Наша пам’ять… Одна з найстрашніших сторінок літопису зла та страждань, написана людською кров’ю. Тут розстрілювали, тут спалювали трупи і тут просівали попіл. Це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. За два дні 29-30 вересня 1941 р. 
розстріляли в цьому яру 33 771 особу – практично все єврейське населення Києва. Загальна ж кількість жертв за час окупації сягнула близько 200 тисяч.
Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні. Вона немає національних ознак чи терміну давності, і наш обов’язок – не лише з гідністю вшанувати пам’ять загиблих, але й не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на цій землі. Адже, лише пам’ятаючи історію, можна зрозуміти ціну справжнім 
цінностям – життю і свободі людини.
Напередодні 75 роковин цієї страшної трагедії для старшокласників ЗОШ №7 І-ІІІ ст. було проведено годину пам’яті «Бабин Яр: біль нашої пам’яті». Головний бібліотекар відділу обслуговування користувачів Валентина Любенко розповіла дітям про Київ за часів німецької окупації, представила хронологію подій, які відбувалися в Бабиному Яру, масштаби трагедії та кількість загиблих, серед яких і відома українська поетеса Олена Теліга, про Куренівську трагедію 1961 року. Фрагменти із фільмів про Бабин Яр дали можливість присутнім усвідомити, наскільки реальною була трагедія.
Звучали вірші Д. Павличка, М. Бажана, В. Сосюри, Л. Костенко у виконанні завідувача відділу обслуговування користувачів Ірини Кульчицької.
Говорила також про страхіття війни і смерті, про те, що практично у кожному місті чи селі був свій Бабин Яр, про цінність людського життя і вчитель зарубіжної літератури Надія Жмуркевич.
Доповненням до заходу послужила презентація та книжкова виставка «Подих вічного болю».
Історія Бабиного Яру – страшна і повчальна. Десятки тисяч жертв – це реальна ціна за людську безвідповідальність і маніакальне бажання панувати над світом. Водночас, це повчальний урок для нинішнього покоління, яке має знати всю правду про одну з найбільших трагедій людства, щоб не повторити його помилок.