Владимирський централ
Красівський 3. «Владимирський централ» : (лист-спомин адресований Олені Антонів) / Зеновій Красівський. – Івано-Франківськ : [б. в.], 2004. – 48 с.
Восени 1979 р. в час перебування під гласним наглядом у Моршині листами до дружини Олени Антонів у Львів З. Красівський написав вражаючої сили твір «Владимирський централ», в якому описує всі свої страждання та боротьбу в комуністичних таборах, згадує, як вели себе «на зоні» українські політв’язні та в’язні інших національностей. З глибоким психологізмом змалював галерею портретів співв’язнів Михайла Гориня й Святослава Караванського, Івана Кандиби і Левка Лук’яненка, Ярослава Лесіва і Михайла Масютки, мужніх і гордих жінок-підпільниць Катерини Зарецької, Галини Дидик, Одарки Гусяк. А найвищі і найтепліші слова твору були звернені до коханої дружини. Ці спогади – явище в українській мемуарній літературі незвичайне як за формою, так і своїм змістом. Для багатьох «Владимирський централ» стане відкриттям.