Жіночі історії у поезії краянок
Поезія – це завжди своєрідний політ творчої думки, це ретельний пошук необхідних засобів мови, які здатні доторкнутися до душі будь-якої людини. Кожен вірш – картина, що не обмежена рамкою. Тут автор залишає частину себе та місце для роздумів читача. Поезія – це музика душі…
А якщо поетом є жінка… то це найвища нота, яка виходить з душі жінки і лягає на папір… Вірші, які пишуть жінки, вражають своєю задушевністю, теплотою і дивовижною щирістю, тою високою щирістю, яка розкриває душу людини. Звичайно, перш за все, це свідчить про художню майстерність поетес, їх талант.
До вашої уваги пропонуємо виставку-сповідь «Жіночі історії в поезії краянок» в рамках ініціативи «Весняні дні жіночих історій».
frameborder="0" allowfullscreen>
Для найчарівніших жінок-поетес Долинщини, поезія – не примха, не випадковість. Вона – сенс їхнього життя, відгук серця на радощі та біди буття. Ці жінки досягли слави саме своїм поетичним талантом, даром Божим. Це неймовірна лірика, що сповнена суму, любові, хвилювання, яка спонукає замислитись про сенс життя. Поетеси у своїх збірках відкривають душу перед читачем. Вони пишуть про речі, котрі їх турбують: про закоханість та сум, який довелось пережити, про хвилювання та невдачі, що траплялись на їхніх шляхах та про справжні почуття, які завжди приходять до людей, що вміють відчувати світ. Їхня поезія – це сповідь чарівних леді про їхні кохання, почуття та розчарування. Це сповідь душі, вилита на папір.
Кожен з нас може впізнати себе у рядках їхніх віршів та згадати як свій розпач, так і трепетне відчуття любові. Отож, заходьте до нас у сектор краєзнавства по закінченню карантинних обмежень, щоб перегорнути сторінки книг наших поетес та ознайомитись з їхньою лірикою.