«Вір – не вір, а не кажи: брешеш!»
У Долинській центральній районній бібліотеці у вівторок, сьомого травня, відбулася презентація нової книги Оксани Думанської «Вір – не вір, а не кажи: брешеш!». Модератор зустрічі – Галина Лицур-Щадей.
Оксана Думанська – відома українська письменниця редакторка та перекладачка цього разу здивувала казкою для дорослих.
Як це писати у новому жанрі, у жанрі, якого до того не існувало? Оксана Думанська, яка і раніше полюбляла експериментувати, 
запевняє, що зовсім не страшно. У книзі переплітаються декілька поколінь – від часу князів і до епохи кіноакторів. «Книгу можна цілком і повністю спроектувати на сучасний
період», – зазначає модератор зустрічі Галина Лицур-Щадей. В книзі йде мова про «зілля щастя», яке заполонило всіх і всюди, місто занепало і лише горяни, з філософом та маленьким князевичем, що вдавав жебрака, піснями і 
танцями врятували його.
Та не лише про цю книгу говорили на зустрічі. Взагалі то, презентація розпочалася із автобіографії та історій написання книг. Автор зазначила, що почала писати і зрозуміла, що їй до душі більше документалістика. Оксана Думанська – досить цікавий оратор. Навіть, якщо ти не знаєш таку художницю як Софія Каффа-Корбут, після розповіді Оксани Іванівни дуже захотілось почитати її книгу «Графиня з Куткора». Книга – про життя і творчість 
художниці, яку на рідній землі величали графинею. Кажуть, що Софія так і не знайшла жіночого щастя. Бувало, ділилася з друзями: “Я би хотіла мати з п’ятеро дітей, щоб вони рядком сиділи за столом, і я їх годувала…”. Не судилося… “Але хіба це кине тінь на її образ?”, – пише Оксана Думанська.
Не дочекавшись Шевченківської премії, відмовившись від усіляких нагород і визнань (“Не хочу ні тих папочок 
поздоровчих, ні фарисейських слів..”), велика майстриня пішла із життя, до останньої хвилини борючись із недугою. Пам’ять про неї житиме і без титулів – варто лише розгорнути книгу…
А от казочку про кота, де персонажем стала власна тваринка та сусідський бродячий собака, обов’язково почитаю своїм дітям. Книга вчить доброти й людяності. Не стрималась і прочитала уривок із казки модератор – Галина Лицур-Щадей, зазначивши, що для своєї донечки вона вже декілька раз перечитала.
Переповіла на зустрічі Оксана Думанська і цікавий сюжет книги «Куди зникає час», де розповідь заснована на біографії реального хлопчини, який не мав пальців і дуже мріяв стати художником. Який шлях йому довелося подолати, щоб здійснити мрію, і розповідається у книзі.
Із захопленням розказала автор про книгу для підлітків «Школярка із передмістя», в основу якої лягли розповіді студенток – першокурсниць Академії Друкарства, де працювала доцентом автор, про їх життя, коли батьки на 
заробітках, а вони – з бабусями…
Така проста і щира жінка, цікава співрозмовниця, з уст якої витікає не лише слово приправлене досвідом, але й слова подяки та похвали своїм наставникам. Про багатьох цікавих людей – студентів, викладачів та авторів багатьох книг, які редагувала поміж написанням власних книг, розповідала з цікавістю Оксана Іванівна.
У спілкуванні взяли участь: вчитель Іванна Боднар, журналіст і краєзнавець Іван Ярич, письменник, журналіст Ярослав Савчин, 
письменниця Галина Максимів, переможець обласного етапу Всеукраїнського конкурсу дитячого читання “Книгоманія 2019″ Юля Коваль. Музичні вітання звучали для гості від вихованців школи естетичного виховання імені М.Антоновича під керівництвом Богдана Погонича. За щиру розмову, цікаву презентацію та подаровані книги подякувала авторці директор Долинської ЦРБ Людмила Фреїв.
Зустріч вдалася! Всі присутні отримали море задоволення, почерпнули досвід, запаслись цікавими ідеями та
бажанням – неодмінно перечитати всі книги Оксани Думанської (як і я)… А ще рецепт випікання бездріжджового хліба.
Довідково: Оксана Думанська – письменниця «пізня», перший роман «Ексклюзив» написала у свідомому п’ятдесятилітті, а на цей час уже має в активному обігу два десятки книжок для дорослих і дітей. У своїх інтерв’ю не раз зазначала, що якби не працювала викладачем на кафедрі видавничої справи та редагування УАД, де про рукописи й книжки знають все, то так би й не наважилася оприлюднити намислені і спостережені сюжети. Не приховує, що дитячі книжки писала з «егоїстичних міркувань» – для своїх онуків, проте вони здобули популярність серед дітей молодшого шкільного віку. Окрім усього, співпрацює з різними українськими видавництвами як літературний редактор та викладає на курсах «Літосвіти». Мешкає у Львові.
Наталія Кузьмин – головний редактор газети «Добра справа»