Він жив, як вчив, і вчив, як жив
3 грудня видатному українському філософу і письменнику Григорію Савичу Сковороді виповнилося 295 років від дня народження. Він входить до числа 100 великих українців та є одним із 100 символів України. Мислитель, поет, музикант, проповідник… І вічний мандрівник! У кожній з цих іпостасей Григорій Сковорода залишив яскравий слід. Але найглибший залишив Сковорода-мислитель. Своєю творчою спадщиною він і сьогодні залишається разом з народом. І коли б випало мудрецю жити в наші дні, його беззаперечно віднесли б до тих, кого називають авторитетом нації.
З нагоди цієї ювілейної дати на бібліотечний етюд 
«Народний мудрець Григорій Сковорода» до літературно-мистецької зали 17 грудня завітали члени клубу «Золота осінь». З цікавістю слухали присутні розповідь про цю надзвичайно освічену та талановиту людину. Людина універсальних знань і здібностей, палкий захисник інтересів знедоленого народу, Сковорода все своє свідоме життя присвятив пошукам істини. В ньому завжди вражала й вражає гідна подиву цільність натури й принциповість.
Невловимий філософ учив простим істинам – шукай себе в собі! Ось ключ до пізнання сенсу життя. Для себе ж бачив 
сенс життя в скромності, стриманості і аскетизмі, в «усуненні всього непотрібного для придбання потрібного». Цього нехитрого правила дотримувався сам і вчив інших.
Безліч цікавих і повчальних афоризмів залишив нам у спадок Григорій Сковорода, з якими присутні познайомилися у вигляді презентації. А ще переглянули книжкову виставку «Гордість української культури», на якій теж була представлена «торбинка» із афоризмами Сковороди.
Перед смертю великий мудрець заповів зробити на надгробку напис: «Світ ловив мене, але не спіймав». Так, Сковорода в своєму щоденному 
житті втікав од світу, ревно беріг свою внутрішню свободу. В такий спосіб утверджував себе як людину, що живе за вимогами й правилами своєї філософії. Але все його складне для розуміння існування має одне просте пояснення: навчительство людей, навчительство свого народу. Він і словом, і прикладом навчав людей любити передусім Бога, вчитися, аби пізнати істину, приборкувати свої почуття, очищати душу від дурних бажань, задовольнятися найменшим і бачити своє щастя у виконанні заповідей любові.
Крім філософії, літературних творів та музики Григорія Сковороди залишився нам у спадок урок цього рідкісного життя. Урок того, як можна бути вільним серед неволі і святим посеред пекла.
Але це грудневе, останнє в цьому році, засідання клубу «Золота осінь» було присвячене не тільки ювілею Григорія Сковороди. Підводили підсумки роботи за 2017 рік, згадували при допомозі презентації цікаві моменти та заходи, які проходили в клубі. 
Будували плани на майбутнє. І, звичайно ж, лунали вітання з наступаючими святами та побажаннями здоров’я, миру, добра, злагоди та всіх благ у новому році. А в подарунок всі присутні отримали «фетрових» собачок, зроблених власноруч працівниками бібліотеки, як символ 2018 року.