Від Руданського до Вишні
У всі часи українці вміли посміятися над собою. І це є ознакою їхньої сили й душевного здоров’я. Народні байки, анекдоти, гуморески, казки, жартівливі пісні свідчать про веселу вдачу українців. У багатьох випадках наш сміх – це дія всупереч смуткові й сльозам. Українські жарти не злостиві, часто іронічні, а ще з перчинкою. Властивий людині потяг до гумору, до жартів, до веселих розповідей вгамовував не один класик української літератури. Серед них незрівняні майстри 
гумору Степан Руданський та Остап Вишня, ювілеї яких святкували цього року. Один ювіляр народився на початку року – 6 січня 1834 року, інший – 13 листопада 1889 року. Саме їм був присвячений усний гумористичний журнал «Від Руданського до Вишні», сторінки якого були «перегорнені» на засіданні клубу «Золота осінь» 16 листопада.
Степана Руданського знають у нас переважно як автора 
співомовок, хоч спадщина його досить широка й різноманітна – балади, ліричні поезії, поеми, байки, приказки, короткі поетичні обробки народних анекдотів, переспіви, переклади зі світової літератури. Втім співомовки і справді були його улюбленим жанром, який він сам створив і який з його легкої руки прижився в українській поезії. До речі, присутні дізналися про його непросте, навіть трагічне і дуже коротке життя – він прожив лише 39 років. Ліричні тексти С. Руданського давно стали народними 
піснями, романсами. Під час заходу звучали пісні «Чорний колір» та «Повій вітре на Вкраїну». Його гумористично-сатиричні твори сприймалися як дотепне народне слово, викликаючи веселий сміх у присутніх.
Немає, мабуть, такого куточка в Україні, де б не чули імені Остапа Вишні, не читали його веселих усмішок, іскрометних гуморесок, гострих фейлетонів. Упродовж життя написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, 
переклади. Започаткував у літературі новий жанр – усмішку. За життя Остап Вишня не був удостоєний жодної офіційної відзнаки, навіть скромної премії, але народна любов до письменника була і є безмежною. І хоч великого сміхотворця вже давно немає серед живих, він і нині залишається неперевершеним майстром гумору, а його усмішки викликали не одну посмішку на обличчях учасників клубу «Золота осінь».
Захід супроводжувала презентація слайдів про письменників-ювілярів та виставка їхніх творів. А ще – фрагменти з фільму «Із житія Остапа Вишні».