Великий майстер українського слова
Літописцем доби називають критики Анатолія Дімарова – письменника, який зображуючи просту людину як у кращих, так і в гірших виявах людської сутності, відтворює сучасну йому епоху в усій її складності й суперечностях. Чи можна знайти, гортаючи сторінки його творів, щось із нашого життя, що було б обійдене його увагою? Мабуть, ні. Усе цікавить письменника. Усе йому болить, бо воно наше рідне, українське. Творчий доробок письменника складає кілька десятків томів. У своїх творах письменник не боявся змальовувати часи примусової колективізації, голодомору 1932–1933, масові репресії – відрізки історії, на які було накладено суворе табу. Та редактори й цензура працювали вправно: викреслювали цілі абзаци, обривали сюжетні лінії. Насамперед ідеться про його романи «І будуть люди» (1964) та «Біль і гнів» (1974–1980 рр.) – історичну епопею про український народ, його долю у XX столітті. Як результат – з обох творів вилучено близько 300 сторінок (майже ціла книжка!).
Ми впевнені: непересічні твори прозаїка – романи-епопеї «І будуть люди», «Біль і гнів», «Сільські…», «Містечкові…», «Міські історії», повісті та оповідання про дітей, мемуарна книжка «Прожити і розповісти”, збірки повістей, оповідань та етюдів – будуть цікаві не лише старшому поколінню, а й у молодому читачеві.
До столітнього ювілею від дня його народження пропонуємо віртуальну книжкову виставку «Художній дивоcвіт Анатолія Дімарова» і запрошуємо до читання.