В романсі співає душа
Не тільки душа, але й уста співали в кожного, хто завітав 25 червня в літературно-мистецький зал бібліотеки на літературно-музичну годину «Мелодії українського романсу», щоб послухати ніжні пісні, звернутися до спогадів і мрій.
У кого з нас не бринить душа, коли вслухаємося в ліричний український романс, коли чуємо ніжні слова та чудову мелодію. В такі хвилини хочеться любити й вірити, сподіватися і прощати, просто жити.
На заході йшла мова про те, коли з’явився український романс; чому він посів таке важливе місце в нашій культурі; що робить його популярним і вічно живим. Романс – один з улюблених різновидів пісні, що віками зберігає мелодійність. Саме український романс доніс до наших днів щиру любов Євгена Гребінки, палке кохання Івана Франка, тривогу й сум Олександра Олеся. XІX століття… Період розквіту романсу. Саме в цей час з’являється велика кількість яскравих романсів, які стали справжніми символами українського народу. Це романси на слова Т. Шевченка, С. Руданського, Л. Глібова, які витримали випробування часом.
Чи не найбільше українських романсів присвячено темі кохання. Може саме в цьому приваблива чарівність романсу, навіть в нашому не простому 21 столітті?! Пісня-романс… Для когось – це спогад про юність, для когось – надії та сподівання, а для когось – прекрасна музика і душевні слова. Учасники заходу були зачаровані романсами, створеними неповторним мистецьким дуетом Ліною Костенко та Ольгою Богомолець: «Напитись голосу твого», «У світі злому і холодному», «Двори стоять у хуртовині айстр».
Напрочуд швидко і непомітно проминув час, відведений для побачення з романсом. Присутні прослухали яскраву палітру записів відомих українських романсів, як народних, так і авторських, дізналися цікаві історії появи таких романсів як: «Не питай, чого в мене заплакані очі», «Заграй ми, цигане старий», «Сміються, плачуть солов’ї», «Ніч яка місячна, зоряна, ясная» та інших. Заряджені позитивними емоціями присутні обмінювалися враженнями, переглядали збірники пісень із книжкової виставки-інсталяції «В романсі співає душа», які допомагали згадувати призабуті пісенні скарби та відкривати незнані.