У світі українських імен
Ім’я – це унікальний за своїм звучанням і значенням інформаційний код, який належить людині. Воно народжується щоразу, коли його дають конкретній людині й супроводжує її все життя.
Імена людей – це ще й та жива нитка, яка зв’язує їх зі своїм родом, народом, рідною землею, культурою, мовою. Тому інтерес людини до свого власного імені, до імен інших людей, до імен взагалі – очевидний. Саме про історію виникнення і побутування українських імен, про джерела, що живили і живлять їх 
склад, йшла мова під час години народознавства «У світі українських імен» на засіданні клубу «Золота осінь», яке відбулося 26 січня в літературно-мистецькому залі бібліотеки.
Зацікавила присутніх розповідь завідувачки відділу обслуговування користувачів Ірини Кульчицької про найдавніші імена, які існували серед наших пращурів ще у дохристиянські часи. Їх підказували здебільшого різні 
обставини родинного життя, вірування, сподівання, фантазія. А це означає, що кожен прадавній українець виступив не лише носієм імені, а й іменотворцем. Вони придумали чимало гарних імен: Людмила, Світлана, Борислав, Богдан, Ярослав, Володимир та інші. Їхній зміст зрозумілий, адже вони споріднені з відомими всім поняттями «світло», «слава», «мир», «бог», «любов».
Але існує також багато українських імен іноземного походження, які з’явилися 
разом із прийняттям християнства в древній Україні-Русі. Християнство з собою принесло власний реєстр імен грецького, латинського та древньоєврейського походження. В цьому переконалися учасники заходу, коли отримали картки про походження і значення своїх імен. Пам’ятаючи, що для людини звук її імені – найсолодший і найважливіший у мовленні, в залі говорили про необхідність частіше називати друзів, знайомих на ім’я. До того ж, в українській 
мові існує безліч пестливих наймень, які ще більше зближують співрозмовників.
Одна епоха змінювала іншу, одні історичні формації зникали, інші з’являлися. Усе це залишало слід на іменах людей. Про це теж говорили під час години народознавства. Не залишився поза увагою і Тетянин день, який святкували напередодні, 25 січня. Золотоосенці дізналися історію виникнення свята та традиції, яких потрібно дотримуватися у цей день.
Заряд позитивних емоцій 
викликала участь у конкурсі на кращого знавця приказок, загадок, у яких зустрічаються імена. А невеличка вікторина про імена визначила переможців, які отримали призи.
Звучали на заході поетичні твори та записи українських народних пісень… і все про імена.
Чудовим доповненням до заходу стала книжкова виставка «Літературні тезки вашого імені», де кожен бажаючий зміг підібрати книгу, де ім’я літературного героя збігалося з його власним.
Імена – це велика особиста цінність, це нагорода, яку ми заслужили. Імен існує безліч, але за кожним стоїть особистість – єдина і неповторна… і це – очевидно.