Творець українського байкарства
19 лютого у літературній студії «Слово» відбулася літературна година «Творець українського байкарства», приурочена до 205-ої річниці від дня народження Євгена Гребінки. Присутні мали можливість згадати про життя і творчість талановитого письменника, блискучого прозаїка, поета-лірика, байкаря, видавця.
Він прожив коротке життя – лише 36 років. Та за недовгий вік встиг зробити собі ім’я і в українській, і в російській літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври, ставши ключовою постаттю українського національного відродження, а з-під пера цього письменника вийшли твори, якими вже тоді, у першій половині ХІХ століття, могли пишатися й літератури інших народів. Підтвердженням цього став виданий Євгеном Гребінкою перший український альманах «Ластівка», який показав існування україномовної літератури в цілому.
Жваво обговорювалась на засіданні студії його книжка «Малоросійські приказки», яка стала відома усім письменним українцям не лише тому, що віршовані байки українською мовою було опубліковано вперше, а тому, що байки його народні, національні, суто українські. Учасники самі зачитали байки: «Сонце да 
хмари» та «Вовк і вогонь», із захопленням прослухали відеосюжет байки «Ведмежий суд».
Непідвладні часу не лише його мудрі байки, а й ліричні вірші, що стали народними піснями, та ціла бібліотека прозових творів із більш ніж 40 оповідань, повістей, романів.
Приємно було, що всі знали про беззаперечну роль Гребінки в звільненні Тараса Шевченка з кріпацтва і народженні першого видання Шевченкового «Кобзаря», розуміли що інакше ця «Книга книг» українців навряд чи побачила б світ.
Згадали також про кращі його пісні, продиктовані коханням – палким і пристрасним, світлим і ніжним… Бог вклав у його вуста геніальні рядки, які вже майже двісті років співають закохані… Це такі відомі романси, як: «Українська мелодія», «Човен», «Очі чорні» (адресований дружині Марії).
Презентація, відео про життя та творчі здобутки Євгена Гребінки, зацікавили учасників та викликали жваві обговорення.
Прикро, що рання смерть обірвала творчість обдарованого письменника в повному розквіті. Але й досі живуть його кращі твори, які дають нам естетичну насолоду та несуть світло гуманізму. Адже письменник невтомно сіяв добро, котрого так бракує в цьому світі.
Також в цей день звучали вірші про кохання, про весну, що наближається, і, звичайно, про любов до рідного краю від учасників студії. Відібрані поезії обов’язково знайдуть своє місце на сторінці «Срібне коло» та потраплять на літературні конкурси.
