«Тримав я скелю неба над собою…»
5 лютого 75 років тому народився Василь Олійник – поет, просвітянин, журналіст, громадський діяч і просто Людина з великої літери. 6 лютого, сім років тому, зболене серце цієї людини перестало битись і Василь Васильович відійшов у вічність. І саме 6 лютого у Долинській ЦПБ відбувся вечір пам’яті Василя Олійника, організований Долинською організацією ВУТ «Просвіта» ім.Т.Г.Шевченка та центральною бібліотекою за сприяння Долинської міської ради і відділу культури. Перед заходом усі бажаючі відвідали могилу поета й помолились за упокій його душі.
Василь Васильович був для багатьох добрим другом, порадником, вчителем. Тому й на вечір його пам’яті зібралось чимало людей не тільки з Долинської та Вигодської громад, а й з Івано-Франківська, Калущини, Рожнятівщини, Болехова, Львова. Спогадами про ювіляра поділились: Марія Вайно, Василь Щеглюк, Таня П’янкова, Галина Пухта, Іван Ткачик, Володимир Кондур, Надія Дичка, Галина Лицур-Щадей, Іван Ярич, Любомира Підберезька, Степан Янковський та ін. Про багаторічну співпрацю згадував у своєму виступі і секретар Долинської міської ради Віктор Гошилик. Про те, яким був Василь Васильович у звичайному житті, в побуті, з теплим гумором розповіла його дружина Любов Олійник.
Усі присутні переглянули відео, у якому звучав Гімн Долини на слова Василя Олійника, музику Богдана Погонича у виконанні хору педагогічних працівників «Елегія» (керівник – Володимир Кіндра).
Не змогли приїхати на свято, але передали чудовий музичний дарунок з Івано-Франківська Дмитро Юсип з дружиною Мартою Шевченко – відеозапис пісні «Там за Липою Яворина» (слова Василя Олійника, музика Сергія Соболя, аранжування Марти Шевченко) у виконанні муніципальної капели бандуристів.
Слово поета звучало на вечорі у виконанні народного аматорського театру «Гелікон» (керівник Ніна Радухівська) та бібліотечної арт-студії «КнигоДрайв». Пісні на вірші Василя Олійника виконали Василь Андрусів, Ярослав Шершень, Іванна Шершень, а улюблену пісню Василя Васильовича «Два кольори» присутні мали змогу почути у виконанні о.Вітольда Левицького.
Розпочався вечір з молитви отців Зореслава Котовича та Вітольда Левицького і минув, як молитва – тихо, натхненно, щиро. Чимала заслуга у цьому ведучих вечора – поетеси та педагога Оксани Сподар (яка є й автором сценарію) і мисткині Катерини Тусик.
Вічна пам’ять світлій людині, адже доки ми згадуємо Василя Васильовича, доти він житиме у наших серцях!
