Свято Колодія або Масниці по-українськи
У наш час Масниця є одним із церковних свят, яке триває цілий тиждень і передує Великому посту. Інша його назва М’ясопусний або Сирний тиждень, тому що з раціону в цей час виключаються всі м’ясні продукти, зате настає справжнє свято молочних, що й дало назву цим дням. Та чомусь все рідше й рідше згадують прадавнє свято, яке відзначали ще наші пращури – свято Колодія. Українське свято Колодія – це наша автентична протилежність руської Масляної. На думку більшості дослідників слов`янської старовини – «Колодій» не має аналогів у жодного сусіднього з Україною народу, тобто не запозичений ні в кого. Це є наше власне, дуже давнє свято, яке сягає своїм корінням ще у дохристиянські часи, часи Трипільської культури і являє собою низку обрядових дійств.
Про те, якими дійствами, загадковими ритуалами та розвагами супроводжувалось це свято, що їли протягом тижня ще наші предки, йшла мова 
під час етногодини «Бабське свято – Колодій». Захід проходив у останній день Масниць, який має назву Прощена неділя, тому всі присутні (а це в основному учасники клубу «Золота осінь») мали можливість напередодні Великого посту попросити один у одного прощення за всі провини та нанесені образи чи непорозуміння.
Загалом свято Колодія вважалося винятково жіночим святом, тому дістало ще й назву «Бабське свято». Жінки забували про хатні клопоти та господарство, а ще – цілий тиждень співали пісень і відпочивали. Натомість до роботи брались дужі чоловіки. Протягом цього тижня їм належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
Головний символ та атрибут свята – це Колодка. З цікавістю присутні переглядали 
відеосюжети про обряд «колодкування», про те, як протягом цілого тижня проходило коротке Колодчине життя, адже кожен день вважається одним днем із життя Колодія – від народження і до поховання. А ще дізналися таємницю приготування цілющих «колодієвих напоїв» з трав, яку відкрив відомий лікар-фітотерапевт з Яготина на Київщині Євген Товстуха. Захопливий опис про це можна прочитати в його книзі «Українська народна медицина», яка була представлена на викладці літератури до заходу. Ці напої давали людям бадьорість й лікували від хвороб. А ще на це свято годилося обов’язково пити такий напій “по колу” ворогуючим людям, щоб погасити злобу та роздратованість, наприклад, сварливим сусідам, заздрісникам, свекрусі з невісткою, тещі з зятем, інакше зло за рік до наступного приходу Колодія так сточить серце та душу, як шашіль тверду деревину, роблячи її крихкою, а згодом перетворюючи її на порох.
На закінчення всі із задоволенням частувалися варениками, оскільки вареники (або пироги) з сиром, щедро присмачені вершковим маслом чи сметаною, завжди були основною обрядовою стравою Масниці.
Святкування Колодія завжди супроводжується веселими піснями, запальними танцями, жартівливими діалогами і забавами, але, водночас, воно несе суттєве виховне навантаження. Недаремно наші пращури прославляли Колодія, бо він за народним повір’ям, як Бог і опікун шлюбу, щедро обдаровував здоров’ям, злагодою, достатком тих, хто створював родини, дарував подружжю діточок. І хоч дійство Колодія носило жартівливий характер, усе ж таки за ним стояла глибока мораль.
