Щедрий стіл української оселі
Під такою назвою 25 грудня у літературно-мистецькій залі бібліотеки пройшов кулінарний урок.
Смачна наша українська кухня, щедра, як душа нашого працьовитого народу. Вона створювалась протягом багатьох віків, тому в певній мірі відбиває не тільки історичний розвиток українського народу, а і його звичаї, традиції та культуру. Народна кухня – це така ж культурна спадщина як і мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна пишатися і який не слід забувати.
Оскільки в Україні домашнім вогнищем здавна була вариста піч, то наші предки готували переважно варену, тушковану й печену їжу.
Чи не найбільше кулінарних секретів ми отримали в спадок від славного Війська Запорозького. Соломаха, щерба, тетеря, кулеші, загреби, цілющі узвари… Ці давні страви й досі готують в Україні.
З цікавістю члени клубу «Золота осінь» та гості свята слухали розповіді працівників бібліотеки про найбільш поширені страви в Україні. Серед них найдавніша за походженням, нескладна в приготуванні і висококалорійна – каша. «Каша – мати наша», – так говорять в народі.
Із печених страв найбільше цінувався хліб. Споконвіку на столі, застеленому барвистим вишитим рушником, лежав хліб, а поруч нього – сіль, які завжди для українців були святинею. Тож не дивно, що їх сприймали як єдине ціле. З давнини і до сьогодні передаються рецепти його приготування. Згадували учасники заходу своє дитинство та ділилися спогадами як вчиняли і пекли хліб їхні мами та бабусі, про свої перші спроби випічки хліба. І розповіді ці були надзвичайно цікавими, оскільки в них переплелися традиції, пов’язані з хлібопеченням у різних областях України та Польщі.
Хліб і борщ… Без них немає української кухні. Борщ настільки давно увійшов до списку традиційних українських страв, що став одним із найголовніших і найулюбленіших символів народної кухні. Він налічує більше 30 видів (полтавський, чернігівський, київський, волинський, львівський та інші), практично в кожній області його готують по своєму, особливому рецепту. А для приготування борщу використовується до 20 різних продуктів, які в своїй сукупності й дають смаковий букет, відомий кожному українцеві. Про історію походження українського борщику та технологію його приготування в гумористичній формі розповіли Одарка та її невістка Мотря у сценці, підготовленій бібліотекарями.
А ще для українців завжди свято для шлунка – це вареники. Жодна з кухонь народів світу не має такої різноманітності начинок для вареників, як українська. Українці начиняють їх всілякими овочами, фруктами, ягодами, грибами, м’ясом, рибою, шкварками, сиром, кропивою. А в Західній Україні ґаздині подавали на стіл «шляхетні» вареники – з телячою печінкою, перекрученою з салом, цибулею та перцем.
Лунали на заході записи пісень та жартівливі вірші, складені українцями про цю смачну страву. Та звичайно ж, не обійшлося і без самих вареників! Частували дорогих гостей варениками з різними начинками та на різні смаки.
Говорили і про галушки, адже і в Україні, і далеко за її межами добре знають цю невибагливу страву. Згадували присутні і прикмети, прислів’я та жарти, які пов’язані з галушками.
Але сьогодні з борошна можна готувати не тільки смаколики для шлунка, а й робити різні вироби. Для цього потрібно замісити солене тісто, ліпити з якого – одне задоволення. З неймовірно пластичного, податливого і абсолютно безпечного матеріалу для творчості виходять чудові фігурки. Такими виробами була прикрашена в залі новорічна ялиночка, а всі гості отримали в подарунок ялинкові прикраси разом із рецептом тіста, з якого вони зроблені.
Українці також завжди вважались майстрами приготування всіляких домашніх напоїв: квасу, узвару, медовухи, різних наливок, настоянок та горілки. І в наш час кримські та одеські вина, закарпатські коньяки відомі в усьому світі.
Були на святі і конкурси: учасники заходу жваво відгадували загадки про овочі, фразеологізми, пов’язані з їжею, доповнювали прислів’я і приказки про українську кухню та демонстрували свої знання в приготуванні окремих страв української народної кухні.
Викликали у присутніх інтерес рецепти традиційних страв української кухні, підготовлені бібліотекарями, які знайшли своє місце серед книг, представлених на виставці за однойменною назвою.
Завершилося свято смакуванням національних страв, серед яких, окрім вареників, було сало, пироги та пиріжки, налисники та узвар, і, як годиться, король народної кухні – борщ.
Свято вдалося на славу! З хорошим настроєм і позитивними емоціями побажали один одному миру, здоров’я та щастя у новому 2017 році!