Поетичні вогники передноворічних бажань
Поважно ступає елегантна жінка в довгій біленькій шубці. Каблучками вистукує якусь дивну мелодію, від якої радісно тріпоче серце. Білосніжними рукавичками торкається гілок дерев, і вони виблискують на сонці. За красунею Зимою біжить старезний, білий, як молоко, дідуган і дмухає на все живе таким холодом, що до кісток проймає. З червоними щічками, над якими чаклує мороз, заходять у теплі приміщення люди і, присівши біля вікна, розглядають дивовижні узори.
Тепло людських душ і сердець нагріває великі кімнати. Сьогодні радість наповнює і нашу бібліотеку, до неї входять творці прекрасного. Чи Муза вибирає їх, чи вони Музу, неважливо – головне, що вони разом заохочують робити більше таких корисних зустрічей.
Ностальгійно завіяв вітер, осипаючи нас сріблястими сніжинками. Адже сьогодні остання зустріч у році, що минає.
На жаль, не всі учасники літературної студії «Слово» змогли завітати до нашої світлиці. Але ми познайомилися з новою учасницею – Софією Матіїшин, яка поділилася своїми світлими поезіями.
Марія Бойчук, Мирослава Підборецька та Мілена Жибак розповідали цікаві історії, пов’язані із написанням віршів, читали ті, на створення яких надихнула холодна зима і спогади про дитинство.
Звучали поетичні вогники передноворічних бажань.
Оксана Сподар поділилася секретами поетичної творчості, побажала всім безмежного натхнення і міцного здоров’я.
Зустріч завершилася спільними світлинами і побажаннями щастя, миру і добра у Новому 2022 році.
