Осінній вернісаж
Осінь… Для когось – це лише дощі, похмуре небо, напівголі дерева… А всі ті, хто завітав 20 листопада на свято осені «Осінній вернісаж» в літературно-мистецький зал бібліотеки, побачили осінь натхненною, яскравою, трохи прохолодною, але разом з тим ніжною, і отримали велику естетичну насолоду від дотику до краси слова, музики та живопису.
Скільки чаруючих хвилин 
приносить нам ця чарівниця!.. Приваблює вона нас своєю мінливістю й буянням осінніх барв, дивує своїм багатством і щедрістю. Осінь – це не тільки час кохання і розлук, це ще й час для теплої розмови та цікавої літератури. Щемливе почуття осені живе в душі кожної людини, і щороку разом із природою кожен переживає його, переживає свій листопад, 
бо осінь: «це – час на спогади, на трохи пізній жаль, але також це – час на мудру втіху», – писав український поет діаспори Борис Олександрів.
Чарівна пісня «Осінній день» на слова Ліни Костенко у виконанні Ольги Богомолець розпочала знайомство зі скарбами української поезії і музики, яка відображає таку неповторну і прекрасну пору – осінь. Під неповторні мелодії «Осінньої пісні» із циклу «Пори року» П. Чайковського та «Осіннього вальсу» 
Є.Доги присутні насолоджувалися віршами В.Сосюри, Л.Костенко, Д.Павличка, Є.Плужника, Н.Данилюк, Л.Бенедишин та інших поетів. Вірші звучали у виконанні не тільки бібліотечних працівників, а й золотоосенців. Світлана Швець, президент клубу, прочитала чудові вірші свого земляка із села Гузіїв Михайла Лутчина, книгу поезій якого упорядковує і готує до друку.
Під час свята всі разом подорожували осінніми місяцями, знайомились з святами, якими багата осінь, пригадували 
прикмети та народну мудрість. Брали участь у веселій овочево-осінній вікторині. Говорили про основний атрибут осені – парасольку. Ось саме про історію виникнення парасольки і не знали гості нашого свята. З нею їх познайомила молодий бібліотекар Христина Феш.
З побажаннями лише сонячної погоди і в природі, і в душі присутні отримали в подарунок міні-парасольки, зроблені руками бібліотечних працівників.
Кожна пора року по-своєму прекрасна, але жодна красою і щедрістю не зрівняється з 
осінню. Недарма в народі її називають золотою, багатою, щедрою. Про корисність овочів, якими багатий наш стіл, поділилася сама «осінь» (бібліотекар відділу обслуговування Ольга Шах). Тут були: картопля, буряк, цибуля, капуста, солодкий перець і, звичайно, морква.
А ще виявляється осінь – найкнижковіша пора року. І шелест сторінок книг, підібраних на книжковій виставці «Літературний акорд осені» – це як шурхіт опалого листя. 
Тут осінній настрій звучить в найбільш різних тонах і осінь постає з різних сторін: і легкий смуток, і світла ностальгія, і безвихідь, і сонячний промінь надії.
Відпочити душею і повніше відчути, що осінь у розпалі, допомогли і записи пісень про 
цю пору року.
Ось такою був наш осінній вернісаж: з віршами, піснями, етюдами, …а ще з картиною-аплікацією «Золота осінь», яку під час заходу створювала Христина Феш. Це – символічне дерево з «листочками-руками» учасників клубу «Золота осінь» і наша мрія про ще пишнішу його крону, тобто про ще більшу кількість членів клубу.