Образ Богоматері у творчості українських письменників
Образ Божої Матері викликав і викликатиме безкінечну кількість талановитих художніх відгуків у словесному мистецтві. Марія – це вселенський символ доброти, жертовності, чистоти, святої материнської любові. Про Богородицю писали і пишуть чимало письменників — знаменитих і невідомих, романтиків і постмодерністів.
21 вересня, на християнське свято Різдва Пресвятої Богородиці, з якого починається річне коло церковних свят, відбулось засідання літературної студії «Слово».
Для студійців була підготовлена викладка та літературний огляд на тему: «Образ Богородиці в українській літературі». У розмові, як і на викладці, згадали твори авторів: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Юрія Федьковича, Василя Стефаника, Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Уласа Самчука, Володимира Винниченка, Богдана Лепкого, Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Юрія Клена, Євгена Маланюка, Богдана-Ігора Антонича, Наталії Лівицької-Холодної, Віри Вовк, Івана Світличного, Івана Драча, Ліни Костенко, Надії Гуменюк, Ганни Чубач, Марії Влад, Віри Багірової, Дарії Рихтицької, Нестора Чира, Богдана Томенчука, Любомира Михайліва, Надії Дички, Галини Турелик, Орисі Яхневич, Оксани Сподар, Ольги Литвин, Любові Тимчій, Романа Любка, Ярослава Іваніва та багатьох інших літераторів. Всі вони звертаються до осмислення вічно прекрасного образу Богоматері, як найвищого прояву гуманізму і самопожертви, який надихає й надихатиме нові покоління письменників, що осмислюють велич материнської любові і самозречення.
Учасники студії і самі багато пишуть про Божу Матір, щиро вірячи в те, що Її доброта і всепрощення знову врятують людство.
