Меню


Наша адреса

м. Долина Ів.-Франківської обл.,
пр. Незалежності, 19А,
тел. (03477) 2-81-36,
e-mail: library_dol@yahoo.com


Чекаємо вас

понеділок – п’ятниця
з 10.00 до 18.00 год.
вихідний – субота
неділя – з 10.00 до 17.00
останній четвер місяця –
санітарний день


Офіційна інформація


Інтернет-ресурси Долинщини

Долинська міська рада - офіційний сайт Краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів
Краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів
Карпатський трамвай. Найкращий відпочинок в Карпатах


Відвідування



Актуально

     
Видатні особистості Долинщини Знаменні дати 2021 року
Нові краєзнавчі видання
Наші видання:
 





Архів публікацій


Головна » Новини » Найрідніше місце – українська хата
26.07.2021

Найрідніше місце – українська хата

Українська хата. Над нею визрівають зорі, над нею вінчаються стихії, у ній живе тисячолітня пам’ять… Мало яка житлова споруда в світі отримує стільки уваги до себе як українська хата. За національною традицією побудувати хату означало створити місце для родового гнізда. Рідний дім в українській традиції – символ щастя, добробуту, єдності сім’ї. В архітектурі української хати відбилося все тисячолітнє багатство національних традицій, символів, звичаїв та обрядів.

Час невблаганно летить вперед. Рідіють, відходять в історію хати з солом’яними дахами, натомість виростає нове житло, яке стверджує наш добробут і статки. Але в нових будинках нам потрібно залишати все найдоцільніше від традиційного українського  житла, взяти усе краще, що збереглось і освоїлось впродовж століть.

23 липня, під час етнографічної години «Найрідніше місце – українська хата», на засіданні клубу  «Золота осінь»  ішла мова про традиційну українську  хату, в якій народжувались і жили наші предки і яка відходить в історію, виконавши свою благородну місію, про яку Олександр Довженко писав, що вона «біла, з теплою солом’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір пристановища людського».

Зацікавила присутніх розповідь завідувачки відділу обслуговування користувачів Ірини Кульчицької про історію розвитку української хати: від приземкуватої землянки до чепурної, що вчарувала увесь світ оселі з білими стінами, вишневими садками, палахкучими рушниками на покутті, мальованими печами і терпким запахом рути-м’яти на долівці. А ще, учасники заходу пригадали обряди і звичаї, пов’язані з вибором часу, місця, деревини для будівництва та духовним світом української хати.

Захід доповнювали записи пісень та слайд-шоу, які допомогли глибше  поринути в ту давню атмосферу… і краще усвідомити,  якими скарбами володіли прості, звичайні українці! Кожна оселя – це витвір мистецтва! Кожна скриня – таємниця, сховок скарбів!

Сердечно  і зі  сльозами на очах наші  гості згадували і  розповідали  про свою рідну домівку. Тому що для кожної людини батьківський дім – це найдорожчі спогади, найтепліші почуття.

Під час заходу звучали вірші та літературні замальовки  у виконанні  бібліотечних працівників відділу обслуговування  Ольги Шах та Валентини Любенко.

Заряд позитивних емоцій викликала участь у конкурсі на кращого знавця прислів’їв і приказок про хату.

Українська хата, як символ, використана  у творах багатьма видатними українськими поетами, письменниками.  Своє слово про неї сказали етнографи, архітектори, історики, з працями яких можна було ознайомитись, переглянувши книжково-ілюстративну  виставку «Традиційне житло українців».

Звертаючись до минулого, ми не просто шукаємо, що «взяти» у ньому, запозичити для сьогоднішнього життя, а прагнемо пізнати самих себе. Напевне, тільки маючи такі прекрасні символи, як українська хата, наш народ зберіг свою історію, культуру і щедру душу.

Поділіться своєю думкою

(обов`язково)

(обов`язково)