«Мово рідна, слово рідне…»
Мова — це велике досягнення людства, вона у кожного народу своя. Наша ж рідна мова – українська, мова Котляревського і Шевченка, Франка і Карпенка-Карого, Лесі Українки і Коцюбинського, Гончара і Загребельного… Саме вона формує і визначає свідомість, творить людину та її культуру, завдяки їй ми бережемо та примножуємо історію свого народу. Вона – душа нації, той код, що пов’язує покоління. І тільки від кожного з нас залежить чи житиме наша мова. Ми зобов’язані оберігати рідне слово, розкривати для себе його велич і могутню силу, наповнювати нашу мову вогнем любові, дбати про її чистоту та довершеність. І робити це не тільки 21 лютого, у Міжнародний день рідної мови, чи
9 листопада, у День української писемності та мови, а піклуватися про неї постійно, повсякденно.
Отож, сьогодні в читальному залі бібліотеки пройшло свято рідної мови «Мово рідна, слово рідне…», гостями якого стали учні 8-В класу природничо-математичного ліцею. У ході свята ми пригадали трагічні події 1952 року в Бангладеші, які започаткували Міжнародний день рідної мови, скорботний календар української мови, розповіли про невмирущий подвиг борця за українську мову – Олекси Гірника. Говорили про мову як безцінний дар, який треба шанувати як батька і матір, родину і Батьківщину. А українська мова в нас гарна і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу. В цьому переконалися і самі учні, взявши участь у гравікконі (гра, вікторина, конкурс), присвяченому мові. З величезним задоволенням редагували речення та словосполучення, активно відповідали на мовознавчі запитання, демонстрували знання українських приказок, прислів’їв та фразеологізмів. А як гарно звучала наша рідна мова у віршах Дмитра Білоуса та Дмитра Павличка, гуморесках Павла Глазового, які виконали Ірина Кульчицька, зав. відділу обслуговування користувачів та Тетяна Сенчак, вчитель української мови та літератури природничо-математичного ліцею!
Безумовно, мав рацію Вольтер, коли писав, що всі найголовніші іноземні мови можна вивчити за шість років, але для вивчення рідної мови й життя замало. Дбати про чистоту й правильність своєї мови повинен кожен наполегливо і щоденно. З цього приводу в нагоді стануть словники, довідники та енциклопедичні видання, представлені на виставці «Не бійтесь заглядати у словник».
На завершення прозвучали побажання від ведучої свята Валентини Любенко, щоб діти оберігали рідну мову як своє майбутнє, щоб її вивчення стало для них сходинкою до майбутніх успіхів та самоствердження, щоб вони плекали і шанували свою рідну мову і ніколи не соромились розмовляти українською.