Марія Заньковецька: легенда українського театру
Зі старовинних світлин постає маленька на зріст жінка, з такими різними на всіх знімках очима, які то посміхаються, трохи примружені від веселості, або сумні і заглиблені, ніби ввібрали у себе безодню душевних мук не одного покоління жінок. Це Марія Заньковецька – одна з найяскравіших актрис у театральному просторі останніх десятиліть ХІХ – перших десятиліть ХХ століття.
Навряд чи є в Україні (чи й у світі!) людина, яка б не чула про Марію Заньковецьку. Сучасники називали її «царицею української сцени», нащадки – «зорею української сцени». Мало видатних українських акторів, діячів театру, можуть похвалитися таким надзвичайним успіхом, який мала ця акторка. Бо хто ще міг так зворушувати душі глядачів, тримати їх у такому напруженні й чарувати своєю грою, як вона, Марія Костянтинівна Заньковецька, велика українська актриса, яку Чехов жартома називав “хохляцькою королевою”.
Жінка незвичайної краси і чарівності. Вона прожила сповнене страждань і випробувань життя, побудувала свою особисту і творчу долю на любові – до театру, до своїх героїнь, до Миколи Садовського, до України.
Геніальна актриса. На сцені жила життям своїх героїнь, українських жінок, відтворювала їхню духовність, високу моральність і глибину почуттів, їхній біль, страждання і радощі так само емоційно сильно, як власні. Життєва правда зіграних нею героїнь вражала. За час своєї 40-річної праці Заньковецька об’їхала з театрами всі міста, а часом і села України, побувала в Москві, Петербурзі, виступала на сценах Західної України. Зігравши понад 30 різних ролей, всюди залишала частинку своєї душі. Ні переслідування русифікаторів, ні політичні труси в її приміщенні, ні різні заборони нащадків горезвісного царського міністра Валуєва – ніщо не збило її з рідного їй шляху.
3 серпня, у переддень її народженя, на засіданні клубу «Золота осінь» присутні з великою пошаною згадували її ім’я. Творчий портрет «Марія Заньковецька: легенда українського театру» – це історія великого життя.., коли «ноги підломлюються», а невгомонне серце кликало й рвалось до творчості, до служіння рідній землі, рідному народові.
Шістдесят хвилин пролетіли як одна мить. Розповідь про життєвий і творчий шлях великої актриси доповнювали присвячені їй вірші, уривки із листів і 
спогадів. Під час зустрічі стало зрозуміло, що розповідати про Марію Заньковецьку, її творчість і служіння українському народові, можна нескінченно, але повноти враження про її талант не буде, якщо не почути співані актрисою пісні.
Захід супроводжували фрагменти з фільму «Гра Долі. Обожнювана» та відеопрезентація про життя акторки. Присутні мали змогу ознайомитися із книжковою виставкою «Заручена зі сценою».