Любов, страждання, боротьба і … Слово
до людей промовлятиму я …»
Леся Українка… Це ім’я знайоме всім нам ще з дитячих років. Людина великої духовної краси і мистецького обдарування. Видатна поетеса України і жінка з трагічною долею. Просто жінка, котра багато страждала, закохувалась і мріяла, як і кожна людина, та хотіла бути потрібною. За своє коротке життя вона досягла вершин у багатьох різновидах літературної праці – поезії і прозі, драматургії, перекладах і фольклористиці, літературній критиці і публіцистиці. Леся Українка увійшла в свідомість поколінь як символ незламності і боротьби. Її називають дочкою Прометея за художнє слово, сповнене волелюбності й оптимізму, виняткової мужності і принциповості.
145-річчю від дня народження цієї славетної доньки українського народу був присвячений літературний вечір «Любов, страждання, боротьба і … Слово», який відбувся 28 лютого у літературно-мистецькій залі бібліотеки. Ведучі Ганна Юсип та Христина Феш зуміли не просто зацікавити гостей вечора – членів клубу «Золота осінь» – творчістю письменниці, але й наповнити їх серця духом Лесиної епохи, її внутрішнім станом, сумними та радісними переживаннями всесильного кохання та любові до України, болісними стражданнями та незламним духом. Розповідь ведучих вдало доповнювала слайд-презентація. Біографія письменниці мелодійно перепліталася з декламацією її поетичних творів. Як зачаровуючи звучали такі до болю знайомі вірші: «Епілог», «Надія», «Хотіла я тебе, мов плющ, обняти», «Всі наші сльози тугою палкою…», «Красо України, Подолля», «Без надії сподіваюсь», «До мого фортепіано», «Я не на те, слова, ховала вас», «Мій шлях», «Уста говорять…» та інші. А з якою невимовною тугою звучав лист Лесі Українки до Сергія Мержинського! Лунали на вечорі і пісні на слова Лесі Українки – «Досадонька» та романс «Стояла я і слухала весну».
Викликали інтерес у присутніх закладки, підготовані бібліотекарями, – «Леся Українка: невідоме про відоме…».
Відкрити для себе ще раз, а можливо і по-новому чи по-іншому, Лесю Українку мала на меті книжкова виставка «Її вірші як перла многоцінні, як дивний скарб серед земних століть» (Л. Костенко), яка являла собою «віночок» найкращих творів поетеси.
А ще прозвучав на вечорі вірш Василя Олійника «Пам’яті поетеси» (до 110-ї річниці від дня народження Лесі Українки) у виконанні президента клубу «Золота осінь» Світлани Швець.
Атмосфера, яка панувала на вечорі, чуттєвість декламування віршів, проникливість музичного супроводу не залишили байдужими ні самих учасників, ні гостей цього заходу.