Козацький батько
Дмитро Яворницький – видатний український діяч з дуже широким колом інтересів: історик, археолог, фольклорист, етнограф, лексикограф, краєзнавець, письменник-прозаїк. Людина енциклопедичних знань і величезної працездатності, найяскравіший дослідник історії українського козацтва, один з перших в Україні організаторів музейної та архівної справ, засновник Дніпропетровського історико-культурного музею, де за тридцять років зібрав понад 85 тис. експонатів.
За своє довге життя, сповнене творчого горіння і трагізму, він написав більше 200 праць й зібрав як лексикограф близько 60 000 слів, не зафіксованих попередніми лексикографами, записав більше 3000 українських народних пісень різних жанрів, розкопав як археолог більше 1000 могил. Творча спадщина вченого й сьогодні продовжує «працювати» на здобуття нових знань, збереження історичних традицій, формування національної самосвідомості українського народу.
Але головний біографічний факт будь-якого вченого – це його твори й документально засвідчені події життя. Та навіть у «хрущовську відлигу» світ не побачила жодна книга історика й ніхто не написав його повної біографії.
Радянська влада не могла не визнати наукові досягнення Д. Яворницького, який мав великий авторитет по всій країні. Але водночас для тоталітарної системи він був небезпечною постаттю: і як людина попередньої епохи, і як яскравий українофіл, перебував на обліку в ГПУ як соціально небезпечний елемент. 
В 1933 році каральна система дісталася і постаті вченого. Яворницького в образливий спосіб викинули за стіни музею, обвинувативши в «буржуазному націоналізмі», а керований ним музей був оголошений «кублом націоналістичної контрреволюційної пропаганди». Обшуки та кількаденний допит закінчились хворобою.
Але це була не остання справа проти Д.І. Яворницького.
Відвідайте «Літню читальню» нашої бібліотеки і дізнайтеся більше про цю визначну постать із викладки літератури «Козацький Батько».