«Кобзар» – книга на віки
Щороку, з приходом весни, оживає з новою силою поетичне слово нашого пророка – Тараса Шевченка. Напередодні шевченківських днів в читальній залі бібліотеки можна ознайомитися з виставкою однієї книги. Це – безсмертний «Кобзар», вершина світового письменства.
У цьому році минає 175 років із дня виходу першого прижиттєвого видання (1840) та 155 років з часу публікації останнього прижиттєвого видання (1860) знаної шевченківської поетичної збірки. Дивовижна доля цієї книги, котра за життя поета видавалася тричі.
Взявши до рук Шевченкового «Кобзаря», мимоволі спадає на думку, яке довголітнє і прекрасне його життя! Скільки видань-перевидань витримав! Скільки перекладів! Багатьма мовами світу звучав і звучатиме ще не одне століття! Цю безсмертну книгу читали ще сучасники великого «Кобзаря», далі – їх діти, онуки і 
правнуки, тобто наші прадіди, діди і батьки, сьогодні в «Кобзар» вчитуємося і ми.
Можливо, не відразу можна збагнути значення цієї збірки віршів. Щороку, майже з першого класу, ми вивчаємо їх, милуємося красою мови, співчуваємо героям Шевченкових творів. І лише згодом приходить усвідомлення, що «Кобзар» – це велика поетична розповідь про людське життя, в якому є і горе, і радощі, і страждання, і щастя. Здається, серце поета було таким великим, що в ньому знайшлося місце для всіх знедолених і скривджених. І кожного Шевченко зумів підтримати, захистити, а когось – надихнути на боротьбу.
«Кобзар», оця книга Правди, однаково дорогий усім поколінням, тому пропонуємо шанувальникам Шевченкового 
слова ознайомитись із різними виданнями «Кобзарів» (найстаріший 1947 р.), що вийшли в Україні як українською так і іншими мовами. І якщо у першому виданні «Кобзаря» було лише вісім віршів, балад і поем, то до видання 1860 року увійшло вже 16 творів, а сучасні видання містять 228 творів. До уваги відвідувачів виставки документи, присвячені історії видання збірки, та буклет «З історії видання «Кобзаря» Тараса Шевченка», підготовлений працівниками бібліотеки.
Безперечно, поряд з виданнями «Кобзарів» різних років, окрасою виставки є ескіз пам’ятника Т. Шевченку скульптора Богдана Фреїва.
Майже в кожній українській родині знайдеться місце для цієї книги. Її читають-перечитують, цитують, вчать напам’ять, а пісні його вишиті на рушниках. Тому особливими є «Кобзарі» із «Домашньої бібліотеки», які принесли і презентували користувачі бібліотеки. Незвичайне серед них видання – це «Кобзар» родини Теренчиних. 
Надрукований 1952 року і помічений цензурною печаткою «проверено №57», він допомагав вижити у сталінських таборах. Там, на засланні, слова його поезії ставали молитвою. Для родини він тепер як реліквія, яка береже пам’ять про батьків, про ті важкі часи, які довелося пережити.
Приємно, що люди знають, шанують і поважають творчість Тараса Григоровича Шевченка. А «Кобзар» – книга невичерпна, книга – на віки. Створив Шевченко «Кобзар» всесильним, могутнім, впливовим та вічним. Віки ще полонитиме він людські душі!