Його душа завжди жива
Під такою назвою 11 серпня в літературно-мистецькій залі бібліотеки пройшла літературна година, присвячена 200-річчю від дня народження Пантелеймона Куліша.
Він був прозаїком, поетом, драматургом, перекладачем з багатьох європейських мов, ученим-літературознавцем та критиком, фольклористом, істориком, етнографом, педагогом, дуже багато зробив як видавець та громадський діяч.
За причетність до Кирило-Мефодіївського братства був ув’язнений і відправлений у трирічне заслання. Автор абетки української мови, що лягла в основу сучасного українського правопису, автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада», автор першого перекладу «Біблії» українською мовою.
А ще був поліглотом і просто ерудитом, мав феноменальну пам’ять, також мав хист доброго живописця, вмів зробити скрипку, змайструвати меблі… Взагалі, чи було щось таке, чого «гарячий Куліш» не вмів?
Провідний бібліотекар Валентина Любенко ознайомила учасників заходу (членів клубу «Золота осінь») із найцікавішими фактами з життєпису Пантелеймона Куліша, розповіла про творчі пошуки письменника, про програму дій, розроблену ним ще в 16 років.
Разом із відеопрезентацією та книжковою виставкою «Пантелеймон Куліш: відомий і незнаний» ця розповідь допомогла присутнім розкрити для себе багатогранну постать П. Куліша та сформувати більш цілісну картину про його творчість. А ось про особисте життя письменника дізналися більше, переглянувши документальний фільм «Невгамовний Пантелеймон».
Можна сперечатися з приводу тих чи інших поглядів Панька Куліша, сприймати чи не сприймати його неординарні ідеї, а проте, не можна не визнати, що все своє свідоме життя він жертовно поклав на вівтар рідного поневоленого народу задля його культурного зростання. Адже ж мав можливість зробити непогану кар’єру чиновника або вченого, здобути визнання імператорської Академії наук чи авторитетних російських університетів. Проте, знехтував цим, не забезпечивши собі на старість навіть пенсії. Натомість зберіг своє творче і людське «я», вірність самому собі, незалежність мислення.
Так, Пантелеймон Куліш – суперечлива постать в історії української літератури, але його помилки аж ніяк не повинні домінувати в наших уявленнях над його достоїнствами. Тому ця літературна година стала для присутніх маленькою спробою доторкнутися до особистості цього генія, можливістю розібратися у постаті самого Куліша та його внеску в культуру нашого народу.