Дослідник Галицької Трої
2 січня 2022 року минуло 130 років від дня народження всесвітньо відомого українського археолога, доктора філософії, професора – Ярослава Пастернака. Персоналія відома у світі, та менш відома у нас на Прикарпатті.
Ярослав Іванович Пастернак народився 2 січня 1892 року в Хирові на Старосамбірщині в родині священика. Після закінчення Перемиської гімназії у 1910-1914 роках вивчав класичну філологію та археологію на філософському факультеті Львівського університету. З 1914 року пішов на службу до Австрійського війська, а після проголошення ЗУНР перейшов на службу до VII Стрийської бригади УГА. Після поразки Української революції потрапив до табору інтернованих у Чехо-Словаччині.
У 1922–1925 роках продовжував археологічні студії в Карловому університеті в Празі у всесвітньовідомого славіста Любора Нідерле, згодом працював на кафедрі Українського Вільного університету. Захистивши дисертацію «Руські Карпати в археології», 26 березня 1926 року отримав звання доктора філософії. Провів масштабні розкопки у старій частині Праги, які високо оцінив президент Чехо-Словаччини. Пастернакові присвоїли звання почесного громадянина Праги і запропонували прийняти громадянство Республіки. Він відмовився і у 1928 році повернувся до Львова. Через шість років, коли Ярославу Пастернаку було 42 роки, він став легендою української археології.
Незважаючи на те, що археологія належить до найцікавіших наук у світі, про людей, які здійснюють великі наукові відкриття, написано дуже мало книг.
Вперше про Ярослава Пастернака українська преса заговорила після локалізації місцезнаходження княжого Галича – столиці Галицько-Волинського князівства, а згодом держави. Вдруге, коли українська діаспора захопилася особистістю славетного вченого і в 1961 році в Торонто було видрукувано його монументальну монографію «Архіологія України».
Археолог уклав трилогію, до якої ввійшли «Мої розкопи», «Мій життєпис», «Моя біографія». Науково-біографічний твір «Мої зустрічі зі старовиною».
Паралельно з розкопками Пастернак також займався викладацькою роботою, зокрема, в різні часи був професором греко-католицької Богословської Академії у Львові та професором і завідувачем кафедри археології Львівського університету. Наукову і викладацьку працю він продовжив у Німеччині, куди емігрував зі Львова у 1944 році. Зокрема, читав лекції в Українському Вільному університеті в Мюнхені та у Боннському університеті. У 1949 році перебрався в Канаду, у Торонто, де працював над проблемами української археології. Там же ж 22 листопада 1969 року і перестало битися серце «українського Шлімана». Поховали його на цвинтарі Парк Лан.
Маючи таку джерельну базу, українські історики можуть вільно створювати власну історію наукової біографії Ярослава Пастернака, який присвятив ціле своє життя розкопам – розшукам української старовини та намагався знайти метрику народження свого народу, якому світ, а зокрема його сусіди, відмовляли в праві на існування.
Виставка-історіографія «Княжими слідами», яка діє в секторі краєзнавства, дасть вам можливість ще більше дізнатися про видатного українського археолога – дослідника підземного архіву Стародавнього Галича.