Діти війни
«Ми живемо у ХХІ столітті і такі слова як “діти війни” не мали стосуватися нас та наших дітей… Покоління, які виросли без війни, навіть у фільмах жахів не бачили того, що ми, а головне – наші діти, бачимо зараз…». (Дар’я Герасимчук, Уповноважена президента з прав дитини та дитячої реабілітації)
Війна жахлива завжди, особливо коли вона у твоєму будинку, місті, країні. Війна забирає все: мрії, надії, плани та сподівання. Та найстрашніше, коли війна забирає життя дітей.
Вже починаючи з 2014-го року, через російську збройну агресію на Донбасі, Україна дізналась, як це – втрачати дітей на війні. 4 червня Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України і відбувається це в Міжнародний день дітей, що стали безневинними жертвами військової агресії.
Смерть рідних, зруйновані будинки, холод підвалів, біженство, страх обстрілів, сексуальне насильство, самотність і сирітство стали новою жахливою реальністю для дітей України. Починаючи з 24 лютого рашисти знищили дитинство цілого покоління українців і цьому немає прощення.
До Дня пам’яті дітей, загиблих від агресії росії проти України в бібліотеці організовано викладку літератури «Діти України – жертви війни».