Меню


Наша адреса

м. Долина Ів.-Франківської обл.,
пр. Незалежності, 19А,
тел. (03477) 2-81-36,
e-mail: library_dol@yahoo.com


Чекаємо вас

понеділок – п’ятниця
з 10.00 до 18.00 год.
вихідний – субота
неділя – з 10.00 до 17.00
останній четвер місяця –
санітарний день


Офіційна інформація


Інтернет-ресурси Долинщини

Долинська міська рада - офіційний сайт Центр надання адміністративних послуг Долинської міської ради
Відділ інвестицій і туризму Долинської міської ради Краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів
Василіянський монастир на Ясній Горі в Гошеві Карпатський трамвай. Найкращий відпочинок в Карпатах


Відвідування



Актуально

     
   
Видатні особистості Долинщини Пам'ятаймо всіх поіменно
(герої Долинщини: 2014-…)

Знаменні дати 2025 року
Нові краєзнавчі видання
Аудіоподкаст "Свій до свого"
Наші видання:
 




Останні коментарі


Архів публікацій


Літературознавство

Благословенні душі, що вміють випромінювати… (Зеновій Красівський і Олена Антонів) / авт. ідеї Євген Сверстюк; упоряд. Любов Маринович, Юрій Зайцев. – Львів : Свічадо, 2015. – 960 с.
Вперше в українській історіографії підготовлена ґрунтовна, великоформатна книга (950 сторінок, понад 360 ілюстрацій) про лицаря духу, українського поета, літератора, дисидента, члена Українського Національного Фронту та Української Гельсінської Групи, Зеновія Красівського, який усе життя боровся за свободу України та легалізацію УГКЦ, відбувши за це 26 невільничих літ. Книга містить твори З. Красівського, зокрема унікальний листовний твір «Владимирський централ», вперше опубліковану поетичну збірку «Месник», видану 1984 р. в Лондоні збірку «Невольницькі плачі», його виступи, листи, у тому числі й епістолярний роман Зеновія та активістки Міжнародної Амністії з Нью-Йорка Айріс Акагоші, спогади друзів та політв’язнів, документи слідства й суду з архіву колишнього КДБ.
Окрема частина книжки присвячена дружині Зеновія Красівського, незабутній Олені Антонів, – берегині політв’язнів, правозахисниці, розпорядниці Фонду Олександра Солженіцина в Західній Україні для допомоги політв’язням та членам їхніх родин. Зі сторінок книги читач більше дізнається про це подружжя, яке випромінювало світло, й надихатиметься їхньою посвятою рідній Україні.
Висоти Ростислава Короля : докум.-худож. вид. / [ред. Василь Олійник]. – Долина : Долинська друкарня, 2008. – 58 с. : іл.
Книга присвячена пам’яті Педагогу з великої літери, вчителю географії Долинської гімназії-інтернату Королю Ростиславу Євгеновичу. В школі-інтернаті Р. Є. Король працював з дня її заснування. Завдяки йому учні систематично займалися спортом, туризмом, спортивним орієнтуванням. Він виховав 4 майстри та 18 кандидатів у майстри спорту, цілий загін спортсменів-розрядників. Ростислав Король любив літературу, музику і пісню. Він був закоханий в поезію і сам писав вірші, які увійшли в один із розділів книги «І серця голос біля ватри». Спогадами про талановитого вчителя на сторінках книги діляться його колеги-вчителі, друзі і вдячні учні.
Горак Р. Де верхи взносить наш Бескид гордий… : іст.-краєзн. есеї / Роман Горак. – Львів : Каменяр, 2007. – 175 с. : іл.
Про нашого одного з найбільших мислителів і письменників Івана Франка написано дуже багато. Однак на сьогодні найцікавішими є біографічні дослідження відомого франкознавця Романа Горака. Книга «Де верхи взносить наш Бескид гордий…» – це розповіді про людей і події на Болехівщині, які пов’язані з Іваном Франком.
В центрі оповідей – дві постаті: Богдар Кирчів, священик, письменник, відомий як автор популярної пісні «Крилець, крилець…», та Наталя Кобринська, відома письменниця й громадська діячка, хресна старшого сина Івана Франка Андрія.
Горак Р. Лолин / Роман Горак. – Львів : Ліга-Прес, 2009. – 44 с. : іл.
«Лолин» – нова книга Романа Горака, директора Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка, активного і непересічного діяча у справі вивчення і використання з науковою і освітньою метою багатющої скарбниці письменника.
1874 року учень сьомого класу Дрогобицької гімназії Іван Франко вперше не поїхав додому на літні вакації, а прийняв запрошення отця Михайла Рошкевича погостювати в селі Лолин. Від того часу Лолин перестав бути для Франка звичайним селом. Він покохав Ольгу, красуню і розумницю, сестру свого гімназійного товариша Ярослава Рошкевича. Покохав уперше у житті. Про ті роки, пам’ятні місця, які залишились від того часу, коли бродили закохані Ольга Рошкевич та Іван Франко, і розповідає ця книжка.
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу / Упоряд. Р.Коваль, В.Рог. – К.: Діокор, 2005. – 256 с. : іл.
Головним героєм книги є український поет Зеновій Красівський – один з небагатьох Аристократів Духу, котрі здолали чесно і прямо свій тернистий шлях через десятиліття тюрем, концтаборів совєцького режиму та осяяли дорогу іншим… У книзі вміщено спогади його товаришів – Панаса Заливахи, Євгена Сверстюка, Дмитра Квецка та інших, а також публіцистичні праці самого Зеновія Красівського і його спогади “Владимирський централ”.
Степан Коляджин у власних творах, спогадах, у своїй рідні : пропам’ятний збірник / уклад. Г. О. Коляджин-Бойків, – Львів : Каменяр, 2005. – 108 с. : іл.
Постать Степана Коляджина на Долинщині досі була маловідома. Книга висвітлює всі грані таланту нашого земляка, вихідця с. Яворів. С. Коляджин був талановитим редактором, перекладачем, поетом. Працював у видавництвах «Мистецтво», «Гослітіздат» (1926 – 1960). Він першим редагував знаменитий роман М. Шолохова «Тихий Дон», а також твори ще одного Нобелівського лауреата, свого кращого товариша – Бориса Пастернака. Окрім редагування та перекладів, у вільний час писав і свої власні твори українською та російською мовами, які увійшли до книги. Окремим розділом надруковані українські народні пісні та коломийки, записані С. Коляджиним.
Костенко Т. Ольга Рошкевич та Іван Франко: мелодії серця / Тетяна Костенко. – Львів : ПАІС, 2017. – 164 с.
Книга – результат дослідження автором життєвого шляху непересічної особистості, перекладачки і фольклористки Ольги Рошкевич-Озаркевич, її стосунків з Іваном Франком на основі листування. Читач дізнається маловідомі факти з життя Ольги та родини Рошкевичів, її чоловіка Володимира Озаркевича, Івана Франка і його соратників – Михайла та Анни Павликів.
Маркіян [Текст] : зб. іст.-краєзн. ст. на пошану Маркіяна Шашкевича / авт. і упоряд. Микола Проців. – Тернопіль : Джура, 2011. – 172 с.
Впродовж п’ятнадцяти років бережанський краєзнавець Микола Проців натхненно збирав матеріали та публікації про постать українського публіциста та громадського діяча Маркіяна Шашкевича. Долинянам автор збірника запам’ятався своєю небуденністю, ерудицією, наполегливістю в пошуках краєзнавчих розвідок під час своєї роботи в Долинській міській раді. Результатом пошуків матеріалів на Долинщині є стаття М. Проціва «Українська приватна гімназія ім. Маркіяна Шашкевича в Долині: історія створення, діяльність, постаті», яка увійшла в цей збірник. У статті подано матеріали про маловідомі факти історії створення в м. Долині української приватної гімназії ім. М. Шашкевича. Окремими розділами автор подає відомості про директорів гімназії: Михайла Пачовського, Ізидора Єлюка, Лева Ореста Редкевича. Цікавою буде також розвідка про учнів, які навчались у гімназії.
Two worlds one idea / Ten Years of Correspondence between Amnesty International, Group 11, and a Ukrainian Political Prisoner, Zinovii Krasivskyi / compiled and edited by Anna Procyk. – K. : Smoloskyp, 2013. – 420 p.
«Два світи – одна ідея» англомовне видання десятирічного листування відомого політв’язня Зіновія Красівського та членів «Групи 11» Міжнародної Амністії, а переважно – Айріс Акагоші. Упорядниця та редактор книги Анна Процик свого часу була тією людиною, завдяки якій таке листування було можливим, оскільки саме вона перекладала більшість листів З. Красівського англійською. Книжка відкриває для закордонного читача, котрий не знає української, можливості ознайомитися з тією частиною нашої історії, яка нині як ніколи актуальна.
Ці спогади сповиті у любов [Текст] : [спогади] / упоряд. : Марія Вайно, Євген Баран. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2018. – 323 с. : іл.
Людина вмирає лише тоді, коли про неї забувають. Постать Василя Олійника, його особистість і творчість – чесна, толерантна, замилувана поезією – залишає його для нас назавжди.
Василь Олійник був поетом ліриком, дуже любив свою землю і людей, створив знаменне для краю Всеукраїнське щорічне літературне свято Франкової лірики; розказував краянам і всій Україні про любов Франкову до нашої землячки – Ольги Рошкевич… Бережно ставився до поетичного образу, цьому навчав і своїх вихованців у літературній студії.
Своїм життям і творчістю, красою слова напував справи всіх, хто був поруч.
Юсип Д. Любові вічний слід : літ.-критич. та публіц. студії / Дмитро Юсип. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2009. – 316 с.
Письменницькому слову Дмитра Юсипа ніколи не бракувало високої орбіти, великого і щирого серця, справжньої, а не лукавої, не показної любові до України.
Літературно-критичні та публіцистичні студії, які склали нову книгу Дмитра Юсипа «Любові вічний слід», а саме, художньо-документальні нариси, есе, рецензії, філософські роздуми, інтерв’ю примушують читача і на цей раз знову і знову призадуматись над проблемою духовно-громадянського самовизначення, утвердження національно-державницького «я». Цікавими будуть для читача рецензії на книги долинських літераторів: Михайла Бориса «Гомін волі», присвячену колишньому повітовому Провіднику ОУН Долинщини Івану Долішньому та на поетичну збірку Василя Олійника «Крижма».
Юсип Д. «Франкова кузня» доби дисидентів-шістдесятників / Дмитро Юсип. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2019. – 428 с. : іл.
Літературна студія «Франкова Кузня» при Львівському університеті у 50–60-х роках ХХ століття створила передумови для відродження українства та виплекала цілу плеяду українських письменників. Серед літстудійців найбільше число складали уродженці нашого Прикарпатського краю, які потім стали відомими майстрами художнього слова. Богдан Бойко, Микола Яновський, Василь Пилип’юк, Ярема Гоян, Марія Влад, Василь Ганущак, Олег Лишега, Дмитро Юсип, Василь Олійник, Михайло Борис, Іван Павліха та багато інших, які гартувалися у 60-х – на початку 70-х у «Франковій Кузні».
Якібчук М. І в храм свободи увійти : творчість Зеновія Красівького та о. Ярослава Лесіва : дискурс національної ідентичності / Марія Якібчук. – Коломия : Вік, 2012. – 192 с. : іл.
Книга філолога, викладача Національного університету нафти і газу Марії Якібчук присвячена двом незламним українцям, поетам-дисидентам, домінантою життя яких була Свобода і боротьба за неї. Зеновія Красівського та о. Ярослава Лесіва пов’язав час і трагічна доля. Їх поезія – це заклик до українських громадян бути вільними в собі, щоб здобути волю Україні! У їхньому Слові – похід крізь муки і страждання до Світла. В книзі поєднано їх життєвий і творчий шлях з аналізом конкретних творів і характерних мотивів поезії, публіцистики, епістолярію.

 

Поділіться своєю думкою

(обов`язково)

(обов`язково)