Рядки, обпалені війною
«Коли говорять гармати, музи мовчать». Цей крилатий вислів заперечують тисячі віршів, пісень, прозових творів, картин, світлин, зроблених у часи воєнного лихоліття. Талановиті твори, написані свідками і учасниками бойових дій, не можуть залишати байдужими слухачів, глядачів, читачів. Та чи знає молоде покоління ці твори, і чи знає воно безпосередньо про тих, хто їх написав?!
Поетична година «Рядки, обпалені війною» була проведена 4 травня для учасників літературної студії «Слово». Йшла мова про фронтову поезію, яка супроводжувалася короткими відомостями про поетів воєнного покоління, до яких належали К. Герасименко, М. Шпак, Д. Надіїн, Д. Каневський, О. Гончар, В. Сосюра, П. Воронько та ін. Також до перегляду був представлений показ слайдів з фотографіями поетів-фронтовиків та декілька відеокліпів поезії воєнної пори, яка пізніше була покладена на музику. Увазі присутніх була представлена книжкова виставка «Роки війни – століття пам’яті». Книги розміщені на експозиції – це своєрідний літопис тих вогняних днів і ночей, пам’ять про світлі подвиги і трагічні жертви.
Важко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність за безсмертний подвиг переможців у найжорстокішій війні з тих, які знало людство.
Присутні вшанували пам’ять тих, хто відстояв мир на землі, хвилиною мовчання.
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
