Меню


Наша адреса

м. Долина Ів.-Франківської обл.,
пр. Незалежності, 19А,
тел. (03477) 2-81-36,
e-mail: library_dol@yahoo.com


Чекаємо вас

понеділок – п’ятниця
з 10.00 до 18.00 год.
вихідний – субота
неділя – з 10.00 до 17.00
останній четвер місяця –
санітарний день


Офіційна інформація


Інтернет-ресурси Долинщини

Долинська районна рада Долинська міська рада - офіційний сайт Краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів Все про бойків
Благодійний фонд громади м. Долина Карпатський трамвай. Найкращий відпочинок в Карпатах
ДУБРОВА. Сайт маленького села на Прикарпатті


Відвідування



Актуально

    
Видатні особистості Долинщини Знаменні дати 2018 року
Нові краєзнавчі видання
Наші видання:
 





Архів публікацій


Головна » Новини » Поет тиші і грому
26.01.2015

Поет тиші і грому

Літературна година «Поет тиші і грому» (до 80-річчя від дня народження класика української літератури Василя Симоненка), яка пройшла 25 січня в літературно-мистецькому залі бібліотеки, розпочалася хвилиною мовчання. Присутні вшанували пам’ять мирних жителів, загиблих внаслідок терористичного акту у Маріуполі.
Кожен рядок Симоненкового слова сьогодні надзвичайно актуальний. Його називають символом національного пробудження, сурмачем епохи, одним із когорти письменників шістдесятників. Біографію письменника треба вивчати як частку історії України. Перед присутніми промайнуло все недовге життя Василя Симоненка: від допитливого школяра до поета та журналіста, якого сьогодні не просто знають і люблять, а, без перебільшення, не уявляють красного письменства 20 століття без його імені. Це був величезний духовний світ, який народжував поезію життя. З двадцятого в двадцять перше століття він прокричав гімн «Любіть людину».
До присутніх у залі Василь Симоненко промовляв через фотографії, фрагменти з фільмів, вірші та навіть звучав живий голос поета. Зі сльозами на очах слухали учасники заходу запис пісні «Виростеш ти, сину» та відеокліп на пісню «Ти знаєш, що ти Людина?» у виконанні гурту «Пікардійська терція».
Кожен з нас хоча б раз у житті звертався до творчості поета і знаходив в його віршах щось своє. То ж не дивно, що виявилося багато бажаючих висловити свою думку про те, чим був і є для них Василь Симоненко. Серед них долинський поет Василь Олійник, поетеса Оксана Сподар, президент клубу «Золота осінь» Світлана Швець, голова ГО «Долина бойківська» Дарія Бібик, вчитель української мови і літератури Ярослава Дикач. Вони читали улюблені вірші, висловлюючи одностайну думку: це справжня поезія, це по-шевченківськи болюча правда, така необхідна для українців, аби збагнути себе і стати собою.
Захід завершився словами поезії Оксани Сподар, присвяченої Василеві Симоненку.
Чи була на те Божа воля,
Чи вже так поскупилась доля,
Що так мало вділила віку
Ясночолому чоловіку?
Не робив він нікому шкоди,
Тільки Словом будив народи –
Словом гнівним і полум’яним,
Або й ніжним, немов рум’янок,
А таким, що до сліз зворушить
І навік западає в душу!
А слова ті були пророчі –
Мабуть, бачили його очі
І минуле, й сучасне, й майбутнє,
І творили – для нас – незабутнє!
А його за це били люто
Ті, що мали в серцях отруту…
Відійшов він у Вічність рано,
Адже правди бояться тирани!
А от як би він жив сьогодні?
Мабуть, був би в Небесній Сотні,
І його б не спинив ніхто…
Або воював би в АТО…
Його Слово й тепер на сторожі –
Віру зміцнює: «ПЕРЕМОЖЕМ!» –
Хоч і лізуть знов звідусюди
І чужинці, й «свої» іуди.
Та завжди закривали грудьми
Україну вірні сини
На землі, а вже потім – з небес,
Щоби вкотре народ воскрес,
Перемігши ворожі орди,
Щоб сіяв незнищенно й гордо!

Допоки живе творчість Василя Симоненка – пам’ять про нього не вмре ніколи.

Поділіться своєю думкою

(обов`язково)

(обов`язково)