І генії були дітьми…
Кожному народові Бог дав величну постать, котра була б проявом його душі, його зорею… В українців такою постаттю є Тарас Шевченко. Народ називав поета своїм Батьком. Про нього складали пісні, вірші, легенди.
У рік 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря ми хочемо донести його слово та слово про нього кожному користувачеві бібліотеки.
Та пізнання Шевченка варто розпочинати з його важкого дитинства. З цією метою і був проведений Шевченківський урок для користувачів ІРЦ 
«СВІТОВИД» – учнів Вигодського навчального корекційно-реабілітаційного центру. Діти дізналися про складну долю родини Шевченка, про те, що значить бути кріпаком і не мати ніяких прав, про любов малого Тараса до природи, і як наслідок, про його талант до малювання; про те, як втратив батьків та тяжко працював змалечку, а ще захоплювався розповідями діда Івана про козаків та Січ. Рано залишившись сиротою, Тарас Григорович на все 
життя зберіг любов до дітей. Він так казав: «Мене люблять діти, а кого люблять діти, той ще не зовсім поганий чоловік». Своє сердечне ставлення до них висловив у багатьох поетичних творах: «Зацвіла в долині червона калина», «Тече вода з-під явора», «Мені тринадцятий минало», «Садок вишневий коло хати» та інших. Одним із найкращих дарунків для дітей серед небагатьох прижиттєвих видань Т. Шевченка була остання його книжка – «Букварь южнорусский» (1861) – посібник для початкового навчання. 
Це перший підручник для навчання грамоти в школах України, написаний літературною мовою. Щоб здобути кошти на видання букварика, Шевченко написав свій портрет та розіграв його у лотерею, а гроші, одержані від продажу, він витратив на видання книжки. Услід за «Букварем» письменник мріяв написати низку підручників для початкової школи, однак передчасна смерть не дала йому здійснити свої задуми.
Життєвий і творчий шлях Великого Кобзаря діти пригадали за допомогою фільму «Обличчя української історії. Тарас Шевченко».
А чи люблять сучасні діти Тараса Шевченка, чи знають про нього? Відповідь на це дала вікторина по творчості Кобзаря та декламування уривку із поеми «Катерина» ученицею 11 класу Оксанкою Щербиною. А ще те, що у кожного з них вдома є «Кобзар» Шевченка.
Присутні виготовили символічний вінок Кобзареві, куди вплели прислів’я, якими 
народ оцінив поета («Тарасів «Заповіт» облетів увесь світ», «Тарасів «Буквар» – для дітей великий дар», «Правду в «Кобзарі» шукай», «Тарасові слова – то правда жива», «Шевченко народ захищав, а про себе забував» та інші).
Після закінчення уроку діти продовжили заняття з оволодіння комп’ютером та спеціалізованим програмним забезпеченням і обладнанням у інформаційно-ресурсному центрі.