Велика Тур’я
У с. В. Тур’я хата-читальня розпочала свою діяльність з 1903 року. Її організаторами стали: директор школи О. Захарасевич, громадський писар М. Каліцун, активісти села. Скуповували дорогі на той час книги, серед яких: «Сирітська доля» Григорія Глинки, «Хто такі українці…» Михайла Грушевського та ін. Привозили тодішні часописи: «Свобода», «Неділя», «Юні друзі». Діяльності «Просвіти» перешкодила Перша світова війна.
Відновилась робота читальні 11 грудня 1921 року. Вона налічувала 900 осіб. На той час читальня знаходилася під одним дахом із філією «Маслосоюзу» – двадцятиметровий будинок, накритий бляхою. Члени «Просвіти» сплачували внески – один злотий на рік. Використовувались вони на придбання літератури та всього необхідного.
Сільська молодь охоче брала участь в роботі гуртків: хорового, драматичного, народного танцю. У 1937 році відкрився ще й гурток хліборобського вишколу молоді, де вивчали агрономію, правила обробітку землі і ведення сільського господарства. Концертами відзначали національні свята. На одному з святкувань 1934 року був присутній Степан Бандера.
В 40-х роках у селі діяло дві бібліотеки. Одна з них була в сільському клубі, а інша – у пристосованому приміщенні сільської хати.
У 1968 році було побудовано новий адміністративний будинок у центрі села, де знаходились правління колгоспу, сільська рада та бібліотека. У 1970 році в зв’язку із розбудовою села рішенням сільської ради було створено ще одну бібліотеку. У 1988 році колгосп побудував новий будинок культури. В цей же час дві бібліотеки об’єднано в одну і перенесено в приміщення будинку культури, де вона є і сьогодні.
Бібліотека продовжує просвітницьку діяльність товариства «Просвіта», відроджує стародавні звичаї та традиції. В книгозбірні створено куток «З бабусиної скрині», де зібрано старовинні речі, вишивку, ткацьке полотно, посуд та ін. Вивченню історії краю сприяє бібліотечна виставка «Куди б дорога не вела, думки мої із рідною землею», яка постійно поповнюється новими книгами, альбомами, тематичними досьє: «Літопис нашого села», «З історії «Просвіти», «Видатні люди – вихідці з села», «Про нас пишуть», «Наше село сьогодні» та багато ін.
При книгозбірні працює клуб «Червона калина», який є постійним учасником всіх масових заходів бібліотеки та будинку культури. У 2013 році за підсумками районного огляду-конкурсу клубів за інтересами та любительських об’єднань «Місце зустрічі – бібліотека» клуб «Червона калина» отримав 2 місце.
Цікавою є соціокультурна діяльність бібліотеки, постійно проводяться зустрічі з відомими людьми – вихідцями з села. Серед них: М. Довганич – хормейстер-композитор, І. Кухта – політик, посол України у Вірменії, Я. Біланчин – завідувач кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Одеського Національного Університету ім. І.І. Мечникова та ін.
Активною є участь бібліотеки у районних конкурсах. У 2010 році журі конкурсу «Мудрості та долі берегиня – бабусина скриня» назвало книгозбірню серед бібліотек, які найбільш докладно описали побут краян. У 2011 році за підсумками районного етапу огляду-конкурсу «Краща сільська бібліотека 2011 року» книгозбірня отримала перемогу в номінації «Сільська бібліотека – центр творчого розвитку дітей та юнацтва».
У 2012 році працівники бібліотеки та сільського Будинку культури на районному семінарі «Бібліотека – центр сімейного читання» представили годину пам’яті «Дорогою 
боротьби», присвячену сім’ї Витвицьких – борців за волю України, членів УПА, репресованих.
У 2014 році бібліотека отримала перемогу в номінації «Бібліотека – інформаційний, освітній та просвітницький центр місцевої громади» районного етапу обласного конкурсу «Краща бібліотека 2014 року». У 2016 році – переможець обласного конкурсу «Краща бібліотека 2016 року» в номінації «Бібліотека. Громада. Соціальне партнерство».
У 2017 році бібліотечна виставка-пам’ять «Моя країно, ти моя молитво!» була відзначена у номінації «Актуальність теми та повнота її розкриття» районного конкурсу на кращу бібліотечну виставку-інсталяцію «Родзинка бібліотечної виставки».
2019 рік приніс бібліотеці відзнаку у номінації «Бібліотека – громадський центр соціальної активності» районного етапу обласного конкурсу «Краща бібліотека року». Плідним став і 2020 рік, адже бібліотека отримала І місце у районному етапі обласного конкурсу «Краща бібліотека року», а підготовлена нею лялька-мотанка «Весільна» – відзнаку у номінації «За вишуканість». Окрім того бібліотека підготувала переможця онлайн-вікторини «У кожному візерунку – дух рідної землі», яку проводила Долинська ЦРБ до Всесвітнього дня вишиванки.
2020 рік, у зв’язку із карантинними обмеженнями, вніс зміни і в соціокультурну діяльність бібліотеки. Значна частина заходів перейшла в онлайн-площину, а ті, що проходили у звичайному режимі, обмежувались незначною кількістю учасників. Бібліотека запровадила онлайн-серію інформ-досьє «Відомі люди нашого села», а створені працівниками відеосюжети, презентації тощо отримали чималу кількість переглядів та прихильників.
2021 рік також приніс свої плоди: бібліотека визнана однією з кращих у номінації «Мереживо бібліотечних буднів і свят» загальносистемного конкурсу артбуків «Бібліотека – наша територія: стоп-кадр із бібліотечного життя» та у номінації «Бібліотека – центр творчого розвитку дітей» загальносистемного конкурсу проектів «Бібліотека на службі 
громади».
Цікавими та пізнавальними для мешканців села були презентації книг: жительки села, очільниці громадської організації «Долина Бойківська» Дарії Бібик «Від Руси до України. Історія Великої Тур’ї» та Анатолія Беня «Батько Бандерів». Молодіжну 
аудиторію зацікавила зустріч із Головою Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні Андрієм Фендиком, яку організувала філія с. В. Тур’я.
Для задоволення потреб користувачів та підняття престижу бібліотеки на селі чимало років працювали завідувачка бібліотеки-філії Крайник Оксана Дмитрівна та бібліотекар Петрушка Марія Степанівна. У 2019 році Марія Степанівна пішла на заслужений відпочинок, а бібліотекарем стала Кондрин Іванна Миколаївна.
У 2021 році, після виходу на заслужений відпочинок Крайник Оксани Дмитрівни, Кондрин Іванна Миколаївна стала завідувачкою філії.
На даний час бібліотечний фонд становить близько 14 тис. примірників документів. Книгозбірня обслуговує понад 1 тис. користувачів, яким щороку видається більше 14 тис. примірників літератури.
Сьогодні бібліотека практично не може відповідати вимогам громади, якщо вона не оснащена технічно. У 2017 році за кошти районного бюджету для бібліотеки-філії було придбано 2 комп’ютери, принтер та веб-камеру. А 2018 року бібліотеку підключено до мережі Інтернет.
Детальніше з роботою бібліотеки можна ознайомитись на бібліотечній сторінці у мережі Фейсбук та на блозі «На бібліотечній хвилі».